Розробка транслітератора власних назв

ЗМІСТ

1. ВСТУП ...........................................................................................................    3
2. 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА ........................................................................   4
3. 1.1. Визначення та опис предметної області .................................................   4
4. 2. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА .......................................................................   16
5. 2.1. Розробка алгоритму реалізації утиліти ................................................   16
6. 2.2. Програмна реалізація алгоритму .........................................................   16
7. 2.3. Тестування ..............................................................................................   17
8. ВИСНОВКИ ..................................................................................................   19
9. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ......................................................   20
10. ДОДАТКИ
11. Додаток А. Алфавіт та приклади транслітерації
12. Додаток Б. Вікно програми IQTransliter
13. Додаток В. Транслітерація з української мови та навпаки у програмі IQTransliter
14. Додаток Г. Вибір напрямку перекладу в програмі IQTransliter
15. Додаток Д. Код утиліти

1. ВСТУП

Курсова робота - це перша самостійна праця майбутнього програміста. При її виконанні студент поглиблює знання з фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін, засвоює методику експериментальних досліджень, оволодіває навичками співставлення результатів своїх досліджень із літературними даними, аналізу, узагальнення і літературного оформлення одержаних результатів з теми дослідження, набуває вміння вести науковий пошук, що розвиває в молодому студенті творчий підхід до роботи.

Завданням курсової роботи є закріплення навичок програмування на мові «С++» в середовищі «Dev-C++» та написання досить актуальної на цей час програми транслітератора власних назв, яка, наприклад, може знадобитись для внесення прізвища та імені особи, на ім’я якої оформлюється паспорт для виїзду за кордон.

1. 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1. Визначення та опис предметної області

Транслітерація (транс і лат. litera - літера) або транслітерування — механічна передача тексту й окремих слів, які записані однією графічною системою, засобами іншої графічної системи при другорядній ролі звукової точності, тобто передача однієї писемності літерами іншої.

Транслітерація відрізняється від транскрипції, яка має на меті точну фонетичну або фонологічну передачу звуків. Найкраща транслітерація така, яка дозволяє легко вернутися при потребі до оригінальної системи письма.  Коли транслітерація в чистому вигляді неможлива із зазначеної причини, або коли бажано передати не написання, а звучання слова або його частини, доводиться користуватися частковою або практичною транскрипцією. Само собою зрозуміло, що транскрипція виходить вельми умовна, так як вона передає не його оригінальну вимову слова, а тільки приблизну, здійснювану звуковими засобами мови, що запозичується.

М.І. Матусевич пише: «Відмінність транслітерації від транскрипції полягає в наступному: На противагу транскрипції, що призначається для максимально точної передачі звуків мови, транслітерація, як це показує сам термін (лат. Litera - буква), що стосується письмової форми мови: текст, написаний на тому чи іншому алфавіті, передається алфавітом інший будь-якої системи. При цьому зазвичай приймається до уваги тільки відповідність букв двох алфавітів, а звуки, що ховаються за ними, не враховуються. Транслітерація застосовується переважно по відношенню до мертвих мов, як санскрит, древнеперсидский і ін. Крім того, часто транслітерують тексти живих мов, що користуються маловідомим або важким алфавітом, як, наприклад, арабська та ін. При транслітерації живих мов зазвичай йдуть по шляху компромісу, так як в якійсь мірі необхідно враховувати і звуковий момент, щоб не надто відривати слово від його живий звучала форми; інакше кажучи, транслитерируется НЕ алфавіт, а прийнята в даній мові система графіки.»