Інтерактивні послуги Интернет

Інтерактивні послуги Internet

Сьогодні найпопулярнішими службами Інтернету є: Web, Web- форуми, Блоги, Вікі- проекти (зокрема й Вікіпедія), Інтернет- магазини, Інтернет- аукціони, Інтернет- події, Електронна пошта та списки розсилки, Групи новин (переважно Usenet), Файлообмінні мережі, Електронні платіжні системи, Інтернет- радіо, Інтернет- телебачення, ІР- телефонія, системи обміну повідомленнями, FTP-сервери, IRC тощо.

Електронна пошта (e-mail) – найдавніший і найпоширеніший у глобальній мережі сервіс. Сьогодні мільйони людей користуються нею як зручним засобом листування. Основна перевага її порівняно зі звичайною поштою полягає у миттєвості пересилання листів, на що в середньому затрачається до 5 хв. Електронна пошта дає змогу клієнтам мережі обмінюватись повідомленнями. Під час організації пошти приймальний та передавальний комп’ютери не обов’язково повинні взаємодіяти один з одним безпосередньо, а можуть працювати з проміжним накопиченням. Пошта передається від одного комп’ютера до іншого, поки не потрапить у пункт призначення. Для того, щоб відправити пошту, її адресують – роблять заголовки. Заголовок містить позиції To:, From:, Subject: (кому, від кого, тема повідомлення), які стоять на початку повідомлення. Чи діде пошта до адресата, значною мірою залежить від правильності побудови адреси.

У мережі Internet основою всієї пошти є доменне ім’я комп’ютера, який є поштовим агентом (комп’ютер, який обробляє пошту адресата). Завдання мережі- доставити пошту до певного комп’ютера. Потім доставляє пошту за маршрутом комп’ютер, але йому потрібна додаткова інформація: імя адресата, а ще краще- максимум даних для маршрутизації пошти.

Національної реєстрації адрес електронної пошти не існує. Працює декілька спеціалізованих серверів, до яких можна звертатися з метою пошуку необхідної адреси. Ці сервери відомі як сервери «білих сторінок», бо вони пропонують електронний еквівалент телефонного довідника «Білі сторінки». Щоб отримати необхідні адреси, існує найпростіший та ефективний спосіб – взяти їх із запропонованої клієнтові інформації: візитки, телефонного дзвінка, листа, отриманого електронною поштою, або через участь у телеконференції.

Вибираючи прикладний пакет електронної пошти, клієнт повинен керуватися своїми потребами. Якщо вони полягають у пересиланні звичайних повідомлень, то вибирають доступну систему електронної пошти, яка використовується іншими кореспондентами. Більшість програм електронної пошти має розширені можливості: відправлення копій; повідомлення про отримання; повідомлення про прочитання; під’єднання документів; відміна повідомлення; файли підпису, які можна використовувати з пересиланням повідомлень будь-якій іншій програмі електронної пошти незалежно від типу останньої.

Якщо електронна пошта не може бути доставлена адресату, то відправник, як правило, отримує повідомлення про причини повернення пошти. Ними можуть бути:

• система не може знайти комп’ютер адресата;
• адресат на вказаному комп’ютері не відомий;
• пошта знайшла комп’ютер, але не може доставити повідомлення адресату.

У деяких випадках електронну пошту використовують для отримання файлів з FTP- архівів. Для цього на вузлі FTP- архіву повинен працювати особливий тип сервера. Існує три способи отримання файлів електронною поштою:

• спеціалізовані сервери Internet- типу, які забезпечують доступ до конкретної сукупності файлів в одному пункті;
• сервери списків розсилки listerv, majordomo, almanac, які забезпечують доступ до конкретної сукупності файлів в одному пункті;
• універсальні шлюзи FTP- пошта (fipmail та bitfip). Ці сервери дають змогу замовляти інформацію, яку кореспондент хоче отримати.

Сервер виконує для кореспондента анонімну програму FTP і результати видає кореспонденту електронною поштою.

Електронна пошта дає клієнтам мережі, на перший погляд, все необхідне для спілкування між собою, проведення дискусій тощо, але у випадку великої кількості повідомлень для клієнта виникає небезпека інформаційної катастрофи.