Становлення й розвиток інфотейнменту у журналістиці

1. Становлення й розвиток інфотейнменту у журналістиці.

ХХ століття – час, коли техніка перестала бути недоступною і стала необхідністю. На сьогодні, майже кожен громадянин має той чи інакший спосіб отримання інформації. Інтернет, телебачення, радіо, преса – усі ці канали комунікації розвиваються з шаленою швидкістю. Інформація стала товаром, а будь-які вдалі винаходи почали копіювати і множити. Як приклад, поява на американському телебаченні гри «Питання ціною в 64 тисячі доларів» та попит аудиторії на неї, зумовив виникнення 22-ох ігор такого типу лише за три роки.

У наш час медіа функціонують в умовах перенасиченості інформацією. Це призвело до того, що індивіди не мають змоги освоїти таку кількість новин, і в результаті не реципієнт знаходиться в пошуку даних, а навпаки інформація шукає свого реципієнта. Суспільство знесилилось від постійного потоку новин, що призвело до «синдрому інформаційної втоми» ( за Девідом Льїсом).

На думку американського соціолога та футуролога Е. Тоффлера: «Світ навкруги постійно змінюється з неймовірною швидкістю, що змушує людину діяти на межі своїх здібностей адаптуватися. У результаті людина опиняється в особливому психологічному стані – «футурошок» (шок майбутнього)».

Сполучені Штати Америки вважають країною, у якій зародився інфотейнмент, але логічно, що окремі прояви цього явища з’являлися в ефірах інших держав.

Але саме в США інфотейнмент сформувався як чітка система. Даний період характеризується керівним розвитком телебачення: надлишкова інформація і відсутність журналістських інструментів для полегшення її сприйняття призвели до різкого падіння рейтингів телеканалів і оперативного пошуку в журналістському середовищі нових форм взаємодії з аудиторією.

Такий «пошук» став причиною зміни формату новинних програм. Окрім офіційних новин у випусках почали з’являтися окремі програми на соціальні та культурні теми. Зачинателем у цьому напрямку став телеканал CBS, який почав транслювати щотижневу програму «60 хвилин» (24 вересня 1968 року). Газета «The New York Times» вважає, що це одна з найбільш поважних суспільно-політичних програм на телебаченні [160  https://www.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/09/aref_burdina.pdf]. Один із засновників цієї телепередачі Р. Говард вважав, що особистість журналіста може привернути увагу глядача: «зрештою, неважливо, що людина розповідає, важливо – як. Зануду вимкнуть, якою б важливою інформацією він не хотів поділитись». У цій програмі вперше журналісти почали з’являтися на екрані нарівні з героями сюжету.

Загалом, інфотейнмент зміг задовольнити потреби реципієнтів в епоху масової культури: цікаве дозвілля, особисту свободу й оптимістичний настрій [222].

Перший розгорнутий аналіз явища «інфотейнмент» сформував американський дослідник мас-медіа Нейл Постман. У його книзі «Розважаючись до смерті» інфотейнмент постає не просто як спосіб передачі дійсності, а як відображення певного світобачення через мас-медіа.

Український інфотейнмент виник на початку ХХІ століття. На сьогодні він активно розвивається: з’являються новітні нетрадиційні для нашої країни телепередачі, нові методи знімання та монтажу, подачі інформації. Наразі розвиток телевізійних технологій українських медіа продовжує вражати суспільство своєю швидкістю. Спочатку інфотейнмент з’явився у передачах про життя знаменитостей, де інформація подавалася у розважальній ігровій формі. Такі шоу були набагато легші для сприйняття і дуже швидко почали набувати популярності, перевищуючи рейтинги звичних новинних телепрограм.

Причиною появи інфотейменту на українських телеканалах можна назвати те, що суспільство припинило сприймати новини про політичні події, а відтак офіційне їх висвітлення втратило свою актуальність.

У жанрі інфотеймент існують власні закони – головним його завданням є інтрига, страх або сміх реципієнта. Задача «глядач не повинен нудитись» витісняє на другий план те, яким шляхом цього досягнути.

Хоча українське телебачення і перенасичене інфотейнментом, він і досі залишається неосвоєним через брак компетентних спеціалістів з нестандартним мисленням. Попри певні недоліки, розвиток цього жанру здатний урізноманітнити та зробити цікавим вітчизняне телебачення.