Пенсійний фонд: основні проблеми

Одним з головних чинників соціально-економічної безпеки будь-якої держави ефективна система пенсійного забезпечення. Працездатне населення повинні бути впевнені в тому, що при досягненні пенсійного віку рівень пенсійних виплат буде достатнім для підтримки гідного рівня життя.

На сучасному етапі система пенсійного забезпечення РФ перебуває у важкій кризі. Останнім кроком стала розроблена урядом стратегія довгострокового розвитку пенсійної системи РФ до 2030 року.

Пенсійне забезпечення населення в Росії в даний час характеризується значним числом проблем. Існуюча пенсійна система має багато недоліків:

1) не адаптована до фінансових криз; формується по страховому принципу і орієнтується на низькооплачуваних і середньо оплачуваних працівників;

2) при високих тарифах страхових внесків розміри пенсій знаходяться на низькому рівні;

3) не стимулює скорочення робочих місць з шкідливими умовами виробництва і не створює умови для легалізації заробітних плат.

На думку Галимовой І.В. «Наша пенсійна система не адаптована кризових умов в економіці, а механізм здійснення великомасштабної інвестиційної діяльності з метою збільшення накопичувального пенсійного капіталу відсутня».

Розглянемо нові зміни пенсійної реформи 2017года.

Одним з нововведень став розрахунок пенсії в індивідуальних коефіцієнтах, а не в абсолютних величинах як раніше. Це дозволить краще захистити пенсійний капітал громадян. В рублі накопичені бали будуть переводитися при призначенні пенсії.

Важливим нововведенням стала і можливість вибору варіанта пенсійного забезпечення: формувати чи ні накопичувальну пенсію. Однак для підвищення захищеності пенсійних накопичень в 2016 та 2017 років році був продовжений мораторій на їх формування. Одночасно з цим ведеться посилена робота з акціонування недержавних пенсійних фондів.

Структура управління накопичувальної частиною пенсії не спрямована на досягнення довгострокових завдань щодо оптимізації пенсійного забезпечення. У зв'язку з цим проблемою підвищення ефективності інвестицій пенсійних вкладень, які повинні носити безризиковий характер.

Нова модель формування пенсійних накопичень, розроблена Мінфіном спільно з Центробанком в 2017 році, передбачає автоматичну підписку на відрахування в недержавні пенсійні фонди. Індивідуальний пенсійний капітал (ІПК) повинен замінити існуючу державну накопичувальну систему, внески до якої «заморожені» останні три роки. Передбачається, що замість роботодавця внески буде робити сам працівник. Але роботодавцям в обмін на податкові пільги відводиться ключова роль в залученні громадян в ІПК. При працевлаштуванні нові співробітники будуть автоматично реєструватися роботодавцем в пенсійному плані ІПК через центрального адміністратора. Самозайняті громадяни та індивідуальні підприємці, тобто працюють не за наймом, отримають можливість зареєструватися у центрального адміністратора особисто.

У 2016 році також відбулися деякі зміни, до яких можна віднести скасування індексації пенсій працюючим пенсіонерам та підвищення пенсійного віку для держслужбовців до 63 і 65 років.

Введений в нашій країні з 2015 року новий порядок розрахунку пенсійних виплат ґрунтується на декількох основних параметрах:

-возраст виходу на заслужений відпочинок залишився незмінним в 60 років для чоловіків і в 55 років для жінок;

-чем вище офіційна зарплата, тим більше страхових внесків перераховується на особовий рахунок громадянина, тим вище його майбутня пенсія (мінімальна сума індивідуальних коефіцієнтів, що нараховуються за кожен рік роботи повинна складати 30 балів до 2025 року, поступово збільшуючись з 6,6 в 2015 р (у 2017 році 11,4 балів));

-тривалість мінімального стажу становитиме 15 років в 2024 році, поступово збільшуючись з 6 років в 2015 р (8 років у 2017 році);