Кримінально-правова характеристика самовільного зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (ст. 197-1 КК України)

Кримінально-правова характеристика самовільного зайняття

земельної ділянки та самовільне будівництво (ст. 197-1 КК України)

ЗМІСТ

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Запорукою виконання цих конституційних положень є встановлення державою ефективного механізму забезпечення права на землю, важливою складовою якого повинні бути і кримінально-правові засоби, що передбачають відповідальність за порушення права на землю.

Саме одним із таких засобів є, кримінальна відповідальність за два пов’язані між собою злочини – самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, спрямована на забезпечення неухильного дотримання конституційних положень щодо гарантування права на землю, забезпечення належного порядку передання земельних ділянок у власність і надання у користування, дотримання належного порядку в сфері будівництва будівель і споруд.

Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво є проявом свавілля, умисного нехтування норм законодавства, що регулюють порядок набуття земельних ділянок у власність та користування (оренду). Особа при цьому самовільно, тобто без жодних правових підстав, займає земельну ділянку і протиправно її використовує, чим грубо порушує гарантоване Конституцією та закріплене в Цивільному і Земельному кодексах України право власності, право користування та порядок набуття таких прав. В результаті вчинення таких дій порушується установлений порядок щодо передачі земельних ділянок у власність або надання у користування з установленням меж та оформлення права на них, адже в разі самовільного зайняття земельної ділянки особа, яка здійснює такі дії, не звертається ні до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, ні до фізичних чи юридичних осіб (які є приватними власниками чи користувачами земельних ділянок) з проханням про передачу земельної ділянки у власність чи надання у користування.

Стан дослідження проблеми. Комплексно кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво досліджена такими науковцями, як О. О. Дудоров [9] та В. М. Захарчук [10]. Окремі аспекти цього питання також здійснено у працях таких учених, як
Д. В. Дударець [8], Р. О. Мовчан [16], Н. М. Татарин [19], А. Ю. Швець [23] та ін.

Мета роботи – кримінально-правова характеристика самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва.

Для досягнення поставленої мети визначено такі основні завдання:

• з’ясувати соціальну зумовленість кримінальної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво;
• проаналізувати об’єкт і об’єктивну сторону складу злочину «самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво»
• дослідити суб’єкт і суб’єктивну сторону складу злочину «самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво»;
• визначити кваліфікуючі ознаки самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва і співвідношення цих злочинів із суміжними правопорушеннями.

Об’єкт дослідження – сукупність суспільних відносин, пов’язаних з самовільним зайняттям земельної ділянки та самовільним будівництвом.

Предмет дослідження – кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво.

Методи дослідження. Враховуючи тему, мету і завдання дослідження, у роботі використовувалися різні загальнонаукові та спеціально-наукові методи, зокрема, аналітичний, логіко-граматичний, системно-структурний, вивчення матеріалів відповідної судової практики тощо.