Порявняння кримінального кодексу України та Іспанії

 Вивчення норм кримінального права зарубіжних країн дозволяє розглядати проблеми кваліфікації даної категорії злочинів з різних точок зору. Норми КК Іспанії становлять інтерес у зв'язку з тим, що в іспанській кримінально-правовій доктрині мають місце точки зору, що відрізняються від української кримінально-правової доктрини.

Необхідно відзначити, що Кримінальний кодекс Іспанії складається з трьох частин (книг): Книга перша -загальні положення, Книга друга -злочини і покарання і книга третя-проступки та покарання. Тобто Кримінальний кодекс Іспанії передбачає кримінальну відповідальність не тільки за злочини, а й за проступки, в тому числі проти власності. Книги в свою чергу включають в себе розділи, підрозділи, глави і статті. Злочини проти власності містяться в Книзі другій в тринадцятому розділі «Злочини проти власності та соціально-економічної діяльності» [1] У свою чергу зазначений розділ розділений на кілька розділів, за видами закріплених в них злочинів. У КК Іспанії передбачена кримінальна відповідальність за такі злочини як: крадіжка, пограбування, вимагання, крадіжка і викрадення транспортних засобів, присвоєння, шахрайство (в різних його формах), а також злочини, пов'язані із заподіянням шкоди або банкрутством, у випадках, передбачених законом, а також інші злочини в соціально-економічній сфері. Цікавим є формулювання статей КК Іспанії, тому що на відміну від КК України в більшості статей КК Іспанії спочатку в статті вказується санкція за даний злочин і лише, потім вказується диспозиція статті.

Розділ про злочини проти власності та соціально-економічної діяльності починається з глави про крадіжку. Глава про крадіжки включає в себе три статті (234-236).

У статті 234 КК Іспанії сформульовано поняття крадіжки, а саме:

Заволодіння з метою отримання прибутку предметами, речами, меблями без згоди їх власника, якщо сума викраденого перевищує 400 євро. Ключовими критеріями в даному випадку є кілька: 1) мета-отримання прибутку, 2) рухомі речі, предмети; 3) без згоди власника; 4) сума викраденого.

Проводячи порівняльний аналіз до ст. 158 КК України, необхідно звернути увагу на два головних відмінних критерію, а саме-відсутність обов'язкової ознаки «таємності» крадіжки і вказівка ​​в самій статті суми збитку, що відмежовує крадіжку від проступку.

Як уже згадувалося нами раніше, КК Іспанії передбачає відповідальність не тільки за злочини, але за проступки.

В даному випадку мова йде саме про дану категорію, тому що крадіжка чужого майна на суму менше 400 євро, трактується кримінальним законом як проступок і передбачає покарання у вигляді арешту з 4 до 12дней або штрафом.

У той же час покарання за крадіжку згідно ст. 185 КУ України передбачає  арешт на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.

При цьому примітним є той факт, що КК Іспанії передбачає можливість перекваліфікації проступку в злочин, а саме, п. 2 ст. 234 роз'яснює, що в разі вчинення 3 проступків у вигляді крадіжки на суму не більше 400 євро протягом 1 року, дії особи слід кваліфікувати як крадіжку і застосувати до нього заходи кримінальної відповідальності, передбачені п.1 ст. 234 КК Іспанії.

Стаття 235 передбачає кримінальну відповідальність за кваліфікований склад крадіжки і містить ряд кваліфікуючих ознак, а саме: -1) крадіжка речі представляє історичну, художню, культурну та наукову цінність; 2) при вилученні речей першої необхідності, за умови, що розкрадання завдало значної шкоди; 3) в разі, коли злочин ставить жертву і її сім'ю в важку життєву ситуацію або було здійснено зі зловживанням особистих обставин потерпілого; 4) в разі особливої ​​значимості викраденого і великого збитку; 5) у разі залучення неповнолітнього до 14 років в якості співучасника злочину.

Крім крадіжки розділ 13 КК Іспанії передбачає кримінальній відповідальність за пограбування. Стаття 237 визначення пограбування як крадіжку з використанням предметів, що полегшують доступ до викраденому, а також використовуваних з метою застосування насильства або погрози застосування насильства до потерпілих. При цьому наявність у винного предмета, що полегшує крадіжку, тягне кваліфікацію за ст. 238 лише в тому випадку, коли предмет був використаний в наступних випадках -для проникнення (залізання), для злому дверей, вибивання вікна, руйнування стіни, розкриття скринь, ящиків, сейфів та інших закритих об'єктів для скоєння крадіжки, в разі використання фальшивих ключів, для відключення систем охорони.