Аналіз загальної та особливої частини Кримінального кодексу України

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАГАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ…………………………………….......7

1.1. Поняття та загальна характеристика Загальної частини кримінального права України………………………………………………………………………………7

1.2. Система Загальної частини кримінального права України…………………11

1.3. Значення Загальної частини кримінального права України………………..15

РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБЛИВОЇ ЧАСТИНИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ……………………………………….18

2.1. Поняття та загальна характеристика Особливої частини кримінального права України……………………………………………………………………….18

2.2. Система Особливої частини кримінального права України………………..21

2.3. Значення Особливої частини кримінального права України……………….25

РОЗДІЛ 3. СПІЛЬНІ ТА ВІДМІНІ РИСИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА І ЗАКОНОДАВСТВА ДЕРЖАВ КОНТИНЕНТАЛЬНОЇ ЄВРОПИ ТА УКРАЇНИ…………………………………………………………………………..29

3.1. Загальні положення про кримінальне законодавство держав континентальної Європи…………………………………………………………29

3.2. Загальна частина кримінальних кодексів держав континентальної Європи………………………………………………………………………………33

3.3. Особлива частина кримінальних кодексів держав континентальної Європи………………………………………………………………………………37

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..41

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………44

ВСТУП

        Структурно кримінальне право ділиться на Загальну і Особливу частину, в сумніві необхідності такої градації у наш час ні в кого не виникає. Однак ще до XVIII століття діяли окремі кримінальні закони, що визначали конкретні злочини та передбачали за них певні санкції.

        У Загальній частині містяться норми, що визначають завдання, принципи й основні інститути кримінального права, які закріплюють підстави кримінальної відповідальності; чинність кримінального закону в просторі й часі; поняття злочину та його види; осудність і неосудність; форми вини; співучасть; покарання та його види; порядок застосування деяких видів покарань, правила їх призначення; регулюють інститути пов’язані зі звільненням від кримінальної відповідальності й покарання, погашенням і зняттям судимості; визначають особливості відповідальності неповнолітніх.

        Особлива частина кримінального права конкретизує обсяг і зміст кримінальної відповідальності щодо кожного складу злочину. Між нормами обох частин кримінального права існує тісний нерозривний зв'язок, тому що практично неможливо застосувати норми Особливої частини Кримінального кодексу України без правил, що зазначені у Загальній частині цього кодексу. Їхня нерозривність визначена єдністю змісту.

        Як вже було сказано норми Загальної та Особливої частини кримінального права як певні підсистеми Кримінального кодексу України перебувають у тісній нерозривній єдності. Перш за все, норми Особливої частини базуються на нормах Загальної частини. Тому неможливо розкрити дійсний зміст норм Особливої частини, не звертаючись до норм Загальної. Разом з тим, всі інститути Загальної частини  в своїй основі узагальнюють ті ознаки, що властиві усім злочинам, передбаченим Особливою частиною. Також застосування окремих видів покарань за злочини, передбачені Особливою частиною неможливе без урахувань положень, закріплених у загальній частині, щодо мети, видів, меж і порядку призначення всіх покарань. Сама ж система покарань, що визначена в Загальній частині, знаходить своє виявлення і практичне застосування тільки через призначення конкретних покарань за окремі злочини, передбачені Особливою частиною Кримінального кодексу України.