Класифікація (види) об’єкті складу кримінального правопорушення

Суспільні відносини, на які посягають злочини і які є їх об’єктами, дуже різноманітні. Тому визначення всіх видів об’єктів та їх наукова класифікація необхідні, оскільки вони можуть сприяти більш повному розкриттю виду об’єкта та корпоративної юридичної цінності, визначити їх вплив на розвиток кримінального законодавства та вдосконалити його використання.

У науці кримінального права найпоширенішою є триступенева класифікація об'єктів по ”вертикалі” на: загальний, родовий та безпосередній. Така класифікація цілком відповідає потребам практики, є дуже логічною, оскільки ґрунтується на співвідношенні філософських категорій ”загального”, ”особливого” та „”окремого”. Загальним тут є вся сукупність охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин (загальний об'єкт); особливим – окремі однорідні за своїми властивостями групи суспільних відносин, охоронювані певною сукупністю кримінально-правових норм (родовий об'єкт); окремим – конкретні суспільні відносини, охоронювані конкретними кримінально-правовими нормами від конкретних злочинних посягань (безпосередній об'єкт). Ця класифікація дозволяє ідентифікувати об'єкти кримінально-правової охорони на різних рівнях їх узагальнення.

Загальний об'єкт утворює сукупність усіх суспільних відносин, що поставлені під охорону чинного закону про кримінальну відповідальність. До цієї сукупності входять різні за своєю сукупністю відносини (конституційний лад, економічна система, громадська безпека, правопорядок у цілому тощо). Це не постійна система суспільних відносин (раз і назавжди дана), а рухлива (змінювана), що залежить від закону про кримінальну відповідальність (наприклад, у зв'язку з криміналізацією чи декриміналізацією суспільне небезпечних діянь змінюється і вся система суспільних відносин, яка створює загальний об'єкт кримінально-правової охорони). Отже, загальний об’єкт включає різноманітні соціальні відносини, які суттєво відрізняються один від одного за своєю соціальною значимістю, масштабами тощо. Загальний об'єкт кримінального правопорушення важливий для визначення природи та сутності злочину, а також для ступеня їх суспільної небезпеки, для їх відмежування від некримінальних дій тощо.

Із зміною кримінального законодавства (криміналізація нових діянь, декриміналізація деяких існуючих) змінюється й обсяг загального об'єкта злочину. Особливо наочно це проявилося на початку дії нового КК. Деякі діяння були декриміналізовані (наприклад, недонесення про злочин, інші, навпаки, — криміналізовані, наприклад, перешкоджання законній професійній діяльності журналістів).

Під родовим (груповим) об'єктом розуміється об'єкт, який охоплює певне коло тотожних чи однорідних за своєю соціальною і економічною сутністю суспільних відносин, що повинні охоронятися внаслідок цього єдиним комплексом взаємопов'язаних кримінально-правових норм.

Під родовим об’єктом злочину слід розуміти соціальні цінності, на які посягає певна група злочинів. Родовий об’єкт відображає характер суспільної небезпечності певної групи злочинів, завдяки чому використовується як критерій об’єднання окремих складів злочинів у групи і подальше розміщення таких груп в Особливій частині КК.

За таким принципом побудована вся система Особливої частини, за винятком двох глав: XVII «Злочини у сфері службової діяльності» і XIX «Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)», конструкція яких побудована насамперед з урахуванням суб’єкта злочину та родового об’єкта.

Родовий об’єкт злочинів найчастіше зазначається у назві глави Особливої частини КК. Наприклад, главу XVIII названо «Злочини проти правосуддя». Родовим об’єктом тут виступають саме ці соціальні цінності, тобто такий стан суспільних відносин, який забезпечує