Працевлаштування молоді та неповнолітніх за законодавством України та країн ЄС

ТИТУЛКА

Працевлаштування молоді та неповнолітніх за законодавством України та країн ЄС

ВСТУП

Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу є пріоритетною складовою процесу інтеграції України до Європейського Союзу, який, у свою чергу, є пріоритетним напрямом зовнішньої політики України. Такий процес адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (далі - ЄС) полягає у його зближенні з сучасною європейською системою права, передбачає реформування національної правової системи та поступову гармонізацію з європейськими стандартами законодавства в усіх сферах, у тому числі законодавства про охорону праці.

Необхідність внесення змін до чинного законодавства зумовлена не тільки орієнтацією України на ЄС, а й тим, що воно та його принципи не завжди відповідають сучасним реаліям і фактично не забезпечують створення законодавчої бази для повноцінного забезпечення безпеки та захисту здоров'я працівників.

Негативні соціальні процеси, що відбуваються в суспільстві, особливо зачіпають молоде населення, негативно впливають на стан фізичного та психічного здоров'я молодих людей і потребують великої уваги з боку держави та роботодавців.

За результатами дослідження "Молодь України - 2015", проведеного у 2015 році українською дослідницькою компанією, що входить до мережі GfK Group, на замовлення Міністерства молоді та спорту України за підтримки системи ООН в Україні, молоді люди визначили до трьох пріоритетів у своєму житті на момент опитування: 48% зазначили пріоритети, пов'язані з народженням і вихованням дітей, 44% - пріоритети, пов'язані з роботою (пошуком та/або досягненням у ній певних результатів), 36% - заробляння або отримання достатньої кількості грошей [1, с. 5].

 Цей факт не може залишатися поза увагою держави та роботодавців, які в свою чергу зобов'язані створювати належні та безпечні умови праці. Правове регулювання охорони праці неповнолітніх має свої особливості, пов'язані з фізіологічними процесами кожної окремої вікової категорії молодих працівників.

Загальновизнано, що молодь є важливою складовою сучасного українського суспільства, носієм інтелектуального потенціалу, визначальним чинником соціально-економічного прогресу. Процес державотворення значною мірою залежить від здатності молоді бути активною творчою силою. Здорова і свідома молодь - рушійна сила нашого майбутнього. Молодь - це особлива вікова і соціальна група. Про приналежність молоді до соціальної групи писав Ф. Філіппов. Він зазначав, що молодь не займає специфічного положення ні в системі суспільного поділу праці, ні в системі відносин власності, не має певних класових ознак. Тому вчений робить висновок про недоцільність використання терміну "соціальна група", більш точним є поняття "соціальна спільність". Воно дозволяє побачити відмінність молоді від класів і соціальних груп, визначити її соціальні особливості [5, с. 18-19].

У контексті дослідження доцільно розглянути вікову категорію "молодь", до якої також належать неповнолітні громадяни, визначені відповідно до ст. 1 Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" від 2 лютого 1993 року. 1 Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" від 5 лютого 1993 року: молодь, молоді громадяни - громадяни України віком від 14 до 35 років, неповнолітні - особи віком до 18 років [6].

Первинне законодавство ЄС у загальних рисах закріпило право молоді на охорону праці та визначило подальшу політику держав-членів ЄС у цьому напрямі. Так, Амстердамський договір розширив перелік основних прав і свобод людини та закріпив механізм їх захисту в праві ЄС, вніс зміни та доповнення до низки установчих актів ЄС з метою врахування змін, що відбулися в міжнародній ситуації. Амстердамський договір отримав подальший розвиток положень щодо зайнятості молоді, соціальних гарантій та багатьох інших питань.