Співвідношення культури і цивілізація

Чепіжко Маргарита

Співвідношення культури і цивілізація

Особливе місце в культурологічних дослідженнях посідає проблема співвідношення культури і цивілізації. Якщо поняття “культура” є складним для розуміння на науковому рівні і добре окреслюється іншими поняттями на буденному рівні, то поняття “цивілізація” в науковому плані і на рівні буденного сприйняття є найбільш неоднозначним із усього понятійного апарату культурології.

Термін “цивілізація” латинського походження і в буквальному перекладі означає — громадський, державний, вихований. В теорії культури поняття "цивілізація" дуже зблизилося з поняттям культури. Як зазначалося вище, поняття "цивілізація" було введено у науку як назва певного етапу в культурній еволюції людства, що починається з 3500 р. до н.е. і триває до сьогодні.  У вжиток він входить лише у 18 ст. Віктор Мірабо у праці “Дух законів або Трактат про народонаселення” (1757) використав його як термін, що означав пом’якшення звичаїв, просвіту. Просвітники 18 ст. під цивілізацією розуміли таку стадію розвитку людства, яка характеризується насамперед винайденням писемності, що гарантувало надійний спосіб зберігання та передачі інформації, створенням складних форм релігії та закладанням основ держави. Цивілізованим вони називали таке суспільство, яке ґрунтується на засадах розуму та справедливості. В ході дискусії щодо древніх міст, яка відбувалася 1958 р. в Чикаго, вчені запропонували три ознаки цивілізації: монументальна архітектура, писемність, міста.

У сучасній науковій літературі немає єдності у трактуванні цього поняття, тому вкажемо тільки на основні точки зору:

 — часто поняття цивілізації використовують як синонім до поняття культури, що не має іншого смислового навантаження (антична культура і антична цивілізація);

— інколи термін “цивілізація” вживається для позначення матеріальної культури, що характеризується розвитком продуктивних сил, рівнем техніки, побутовими умовами тощо. У такому випадку цей термін протиставляється духовній культурі;

— поняття “цивілізація” вживається для характеристики етапу суспільного розвитку, що настає після первіснообщинного ладу. При цьому виділяють такі ознаки цивілізації: створення класів і держави, приватна власність, розподіл праці, урбанізація, виникнення писемності та науки;

 — поняття “цивілізація” може вживатись для позначення окремих станів у розвитку суспільства або народів, наприклад, буржуазна цивілізація, технічна, аграрна тощо. У цьому разі вона може збігатися з поняттям суспільно-економічної формації. Однак у межах однієї цивілізації можуть співіснувати різні формації (азійська цивілізація стосується буржуазної Японії, соціалістичного Китаю, напівфеодального Афганістану);

 — поняття “цивілізація” може вказувати на певну єдність та цілісність різних культур, підкреслюючи їх загальнолюдський характер (наприклад, сучасна цивілізація).

Духовне життя людини здійснюється в ідеальній і суб’єктивній формах. Воно невіддільне від суб'єкта, є його внутрішнім суб’єктивним станом і належить до явищ культури. Якщо культура включає в себе, з одного боку, багатство внутрішнього суб’єктивного світу людини, а з другого, ті цінності, що мають позитивне значення для людини, сприяють її розвитку і збагаченню, то цивілізація охоплює все створене людиною. Насамперед, це — матеріальні здобутки і технічні досягнення, але також і мораль, право, мистецтво та ін. духовні явища. Разом з матеріальними чинниками вони становлять об’єктивний світ людини, в якому вона живе і діє, її соціальне б   уття. Тому цивілізація має більш чітко виражений соціальний зріз, ніж поняття культури.

Крім того, якщо цінності культури мають чітко виражену позитивну спрямованість, то цивілізація охоплює все створене людиною, у т.ч. і явища, що можуть мати шкідливі і негативні наслідки. До витворів сучасної цивілізації, наприклад, належить атомна бомба, але нікому не спаде на думку зараховувати її до явищ культури. Екологічна криза, психологічні стреси, що є наслідком динамізму суспільних процесів, та інші негативні соціальні наслідки науково-технічного прогресу — це теж характерні риси сучасної цивілізації. Тому поняття культури вказує на якість та рівень духовно-морального потенціалу суспільства. Поняття цивілізації характеризує стан та умови соціального буття людини, що виявляються у досягнутому рівні технічного розвитку та асортименті послуг і зручностей, комфорту, що може забезпечити суспільство на цій технічній основі.