Держава - це я

Держава – це я

Держава – це я, вислів який кожен по своєму може інтерпретувати. Що, ж саме для мене означає цей вислів?Наглядним прикладом для мене постає постать королеви Векликої Британії Єлизавети II . Довге правління королеви Єлизавети II було позначене її високим почуттям обов'язку і прагненням присвятити життя трону і своєму народові. І тому, я вважаю що саме такий підхід визначає вислів «держава – це я». Для багатьох вона стала символом стабільності в мінливому світі, де вплив Британії зменшувався, суспільство змінювалося до невпізнаваності, а роль самого інституту монархії виявилася під питанням. Успіх, з яким їй вдалося провести монархію через такі бурхливі часи, тим більше значущий, що при народженні принцеси Єлизавети ніхто й не передбачав, що їй судитиметься сісти на престол. Розповідають, що з раннього віку вона відрізнялася надзвичайно високим почуттям відповідальності. Як сказав тоді ще майбутній прем'єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль, вона випромінювала вражаючі для дитини гідність і авторитет. Батько Єлизавети герцог Йоркський став королем без особливого ентузіазму. Але його коронація відкрила принцесі завісу над тим, що чекає її в майбутньому. Пізніше вона написала, що церемонія здалася їй "абсолютно, абсолютно чудовою".

На тлі зростання напруженості в передвоєнній Європі новий король і його дружина королева Єлизавета поставили собі за мету відновити народну віру в монархію. Це прагнення стало прикладом для їхньої старшої дочки.Після смерті батька Єлизавети II у Британії почалася нова ера під назвою «Єлизаветинська епоха» Друга світова війна прискорила розпад Британської імперії, і до того моменту, коли в листопаді 1953 королева вирушила в тривалу поїздку по країнах Британської Співдружності націй, багато колишніх колоній, включно з Індією, вже отримали незалежність. Єлизавета стала першим правлячим монархом, який відвідав Австралію і Нову Зеландію. За деякими оцінками, три чверті австралійців вийшли на вулиці, щоб побачити королеву. Протягом 1950-х років до Співдружності ввійшли нові країни. Колишні колонії і домініони добровільно об'єднувалися в нову сім'ю націй. Багато політиків вважали, що Співдружність може стати противагою Європейській економічній спільноті, яка формувалася в ті роки. Певною мірою британська політика відійшла тоді від справ континентальної Європи. Гідність на тлі суперечок про монархію. 992 рік королева назвала своїм "annus horribilis" (жахливий рік - лат.). У промові, виголошеній у лондонському Сіті, вона визнала необхідність того, що монархія повинна стати відкритішою. Натомість ЗМІ повинні бути менш ворожими до неї.