Глобальна проблематика у доповідях Римського клубу

Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Львівська політехніка»

Кафедра політології та міжнародних відносин

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Глобальна проблематика у доповідях Римського клубу

Студентки гр. МВ-35

Рокоманюк О. С.

Науковий керівник:

Забавська Х. Ю.

Львів – 2021

ЗМІСТ

ВСТУП        3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РИМСЬКОГО КЛУБУ        5

1.1. Поняттята напрямки роботи Римського клубу        5

1.2. Особливості діяльності Римського клубу спрямованої на врегулювання глобальних проблем        8

РОЗДІЛ 2. ГЛОБАЛЬНА ПРОБЛЕМАТИКА У ДОПОВІДЯХ РИМСЬКОГО КЛУБУ        12

2.1. Загальна характеристика і значення доповідей Римського клубу        12

2.2. Суть програми А.Печчеї        16

2.3. Дослідження груп Д.Медоуза і Дж.Форрестера        19

ВИСНОВКИ        24

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        26

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Економічні, соціальні процеси у другій половині ХХ століття остаточно сформували потребу у політичному забезпеченні засад і механізмів організації планетарного світопорядку, якому у ХХІ столітті завдяки передусім надпотужній інформаційній атаці, за котрою криється відповідний інтерес, не припускається існування будь-якої альтернативи, а спроба поставити під сумнів глобальний тренд у кращому випадку не помічається, а в гіршому на політичному рівні піддається остракізму.

Йдеться про глобалізацію у найширшому розумінні цього терміну, коли економічний інтерес пронизує усі сфери суспільного і приватного життя домінантою родового поняття, в якій видові особливості мають лише доповнювати, пояснювати, деталізувати плани щодо необхідності постійного нарощування впливу тенденцій, а також у суб’єктивній площині надихати й мобілізовувати прибічників або остерігати надто критично налаштованих громадян.

Перед людством постійно виникають багаточисленні проблеми, що потребують невідкладного вирішення. Одні з них мають локальний характер, інші торкаються значних регіонів світу. Розвиток сучасної цивілізації у XXI столітті відбувається під знаком посилення всесвітнього характеру багатьох важливих процесів і явищ.

Зростання ролі світової політики і міжнародних відносин, взаємопов'язаність і масштабність світових процесів економічного, політичного, соціального і культурного життя, включення в міжнародне життя і спілкування все більших мас населення Землі - все це свідчить про наявність об'єктивних передумов для появи в сучасному світі таких проблем, що мають глобальний характер. Вони торкаються життєвих інтересів усього людства. У свою чергу, виникнення і загострення такого роду проблем сприяє посиленню інтернаціоналізації багатьох суспільних процесів.

Проблема самовизначення людини опиняється в центрі не лише громадського обговорення, але й політичних дискусій по мірі переосмислення ролі і місця людини в світі глобальної неозалежності. Більшість авторів розглядають самовизначення як усвідомлення особистістю своїх можливостей, здібностей, потреб, бажань, інтересів, співвіднесення їх з вимогами, що формуються соціальною ситуацією, на основі чого здійснюється постановка цілей.

Мета дослідження –теоретичний аналіз глобальної проблематики у доповідях Римського клубу.

Завданнями дослідження є:

- аналіз поняття та напрямків роботи Римського клубу;

- розкриття особливостей діяльності Римського клубу спрямованої на врегулювання глобальних проблем;

- загальна характеристика і значення доповідей Римського клубу;

- аналіз Суть програми А.Печчеї;

- дослідження груп Д.Медоуза і Дж.Форрестера.

Об’єкт дослідження – діяльністьРимського клубу.

Предмет дослідження – особливості глобальної проблематики у доповідях Римського клубу

Методологія дослідження. Сукупність загальних та спеціальних методів наукового пізнання становлять методологічну основу даної роботи. Для написання курсової роботи були використані наступні загальнонаукові методи наукового пізнання: метод аналізу використовувався з метою опрацювання джерельної бази; метод синтезу був використаний для поєднання складових в єдине ціле, метод узагальнення використовувався для формування висновків за результатами проведеного дослідження.