Джерела цивільного права

Курс лекцій “Цивільне право України. Загальна частина”

Автор: Оксана Василівна Михальнюк, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного права Інституту права КНУ імені Тараса Шевченка, адвокат, партнер Юридичної фірми “УкрЛегіс ”, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді України.

Лекція 3. ДЖЕРЕЛА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА

1. Поняття та система цивільного законодавства України.

1. Структура та загальна характеристика ЦК України.

1. Судова практика й судові прецеденти як джерела ЦПУ.

4. Звичай як джерело цивільного права.

5. Акти цивільного ЗД і договір.

1. Поняття цивільного законодавства.

Під поняттям „Цив. ЗД” розуміється сукупність нормативно-правових актів, якими регулюються цив. правовідносини.

Поняттям „Цив. ЗД” розглядається як у вузькому, так і у широкому значенні. У вузькому значенні до поняття „законодавство” відносять виключно закони України. Широкого тлумачення цьому терміну надав КСУ у рішенні від 9 липня 1998 року (справа про тлумачення терміну „законодавство”). Сюди віднесено закони України, чинні міжнародні договори, ратифіковані ВРУ, а також Постанови ВРУ, Укази Президента України, Декрети і Постанови КМУ. В найширшому значенні до поняття „Цив. ЗД” відносять також відомчі та локальні нормативні акти.

Під поняттям „Цивільне право” розуміють сукупність правил поведінки, обов’язкових для учасників цивільних правовідносин. Таким чином, поняття „ЦП” та „Цив. ЗД” співвідносяться як форма та зміст, оскільки цивільне ЗД є формою виразу ЦП, а ЦП становить зміст цив. ЗД. Крім того, цив. ЗД є вужчим поняттям, ніж ЦП, оскільки норми ЦП, крім законодавчих та підзаконних нормат. актів, міститься також в таких джерелах права як звичаї, судова практика (прецеденти), нормативні договори.

Система Цивільного Законодавства

Система цив. ЗД – великий за обсягом нормативний масив, що складається із нормативно-правових актів різної юридичної сили, які розміщені у певній ієрархічній послідовності. Систему цив. ЗД визначає ст. 4 ЦКУ.

  Стаття 4. Акти цивільного законодавства України

     1. Основу цивільного законодавства України становить Конституція України

    2. Основним  актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

     Актами цивільного законодавства є також інші закони  України, які приймаються  відповідно  до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон).

     Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради  України  проект  закону,  який  регулює  цивільні  відносини інакше,  ніж цей Кодекс,  він зобов'язаний одночасно подати проект закону  про  внесення змін до Цивільного кодексу України.  Поданий законопроект розглядається Верховною  Радою  України  одночасно  з відповідним  проектом  закону  про  внесення  змін  до  Цивільного кодексу України.

     3. Цивільні відносини можуть регулюватись  актами  Президента України   у   випадках,   встановлених     Конституцією    України.

     4. Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.

     Якщо постанова    Кабінету   Міністрів   України   суперечить положенням  цього  Кодексу  або  іншому   закону,   застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.

     5. Інші   органи   державної   влади  України,  органи  влади Автономної  Республіки  Крим  можуть  видавати  нормативно-правові акти,  що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом.

     6. Цивільні  відносини регулюються однаково на всій території України.

1. Закони України, які поділяються на:

А) основний закон - Конституція України;

Б) ЦКУ – кодифікований норм. акт, що є основою цив. ЗД та визначає його структуру. Має вищу юр. силу у порівнянні з іншими законами;

В) спеціальні закони (ЗУ „Про цінні папери та фондовий ринок”, „Про господарські товариства” тощо).

Г) декрети КМУ- видавалися у період 1992-1993 р.р. Тоді ВРУ не встигала приймати закони і делегувала свої повноваження КМУ. Вони мають силу закону. Н-д, Декрет КМУ „Про систему валютного регулювання та валютного контролю” від 19 лютого 1993 року № 15-93 (втратив чинність у 2018 році). Прирівнюються до законів також Укази Президента, прийняті у той же період;