Правовий статус Міністерства закордонних справ України

ПЛАН

ВСТУП……………………………………………………………………………….3

1. Зміст і особливості державного управління у сфері закордонних справ……...4

2. Правовий статус Міністерства закордонних справ України…………………...6

3. Органи МЗС за кордоном: дипломатичні представництва, консульські установи, місії………………………………………………………………………..9

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..13

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….14

ВСТУП

Державне управління у сфері закордонних справ – це діяльність органів державної влади, спрямована на здійснення зовнішньої політики України. Відповідно до ст. 18 Конституції України зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права[1]

З метою забезпечення національних інтересів України її зовнішня політика спрямовується на виконання найголовніших завдань, серед яких:

– утвердження і розвиток України як незалежної, демократичної держави;

– забезпечення стабільності міжнародного становища України;

– збереження територіальної цілісності держави та недоторканності її кордонів;

– включення національного господарства у світову економічну систему для його повноцінного економічного розвитку, забезпечення громадян і підвищення добробуту народу;

– захист прав та інтересів громадян України, її юридичних осіб за кордоном; створення умов для підтримання контактів з зарубіжними українцями і вихідцями з України, надання їм допомоги згідно з міжнародним правом.

Метою реферату є з'ясування особливостей державного управління закордонними справами, характеристика його правових основ.

1. Зміст і особливості державного управління у сфері закордонних справ

Україна як суб'єкт міжнародного права здійснює безпосередні зносини з іншими державами, укладає з ними договори, обмінюється представництвами, бере участь у діяльності впливових міжнародних організацій (ООН, НБРЄ, СНД та ін.) в обсязі, необхідному для ефективного забезпечення національних інтересів.[8, C.380]

Серед правових актів, в яких визначаються засади зовнішньої політики, повноваження та завдання державних органів України, слід назвати Декларацію про державний суверенітет України від 16.07.1990 р. Акт про незалежність України від 24.08.1991 p., Конституцію України, Заяву про без'ядерний статус України від 24.10.1991 p., Основні напрями зовнішньої політики України та ін.

Основним правовим актом, яким врегульовано питання виїзду із України і в'їзду в Україну громадян України, є Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України". від 21.01.1994 р. № 3857-XІІ в ред. від 24.06.2004 р.[2]

Основними правовими актами, що регулюють в'їзд в Україну і виїзд з України іноземних громадян, є Закон України від "Про правовий статус іноземців" від 04.02.1994 р. № 3929-XІІ в ред. від 07.05.2009 р. та "Правила в'їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію", затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1995 р. № 1074 в ред. від 16.07.2010 р.[3], [5]

Визначення засад зовнішньої політики України віднесено до повноважень Верховної Ради України.

До повноважень Верховної Ради України у зовнішньополітичній діяльності належить:

– заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє