Полтавського дослідного поля

28 жовтня (10 листопада) цього року виповнюється 135 років з дня заснування Полтавського дослідного поля (Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені М.І. Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України).

Сільськогосподарські дослідні установи виникли в Росії значно раніше, ніж за кордоном. За ініціативою М.В. Ломоносова ще в 1765 році при Російській Академії наук були організовані «класи землеробства», а також створено Російське Вільне економічне товариство.

Перші поодинокі дослідні сільськогосподарські установи виникають у Росії в 30-роки ХІХ ст.

В 1865 році було організовано Полтавське сільськогосподарське товариство. Ініціатором об’єднання сільських господарств Полтавської губернії і організації Полтавського сільськогосподарського товариства був князь        С.В. Кочубей.

21 травня (3 червня) 1865 року був затверджений устав товариства, а 29 вересня (10 жовтня) відбулось перше засідання товариства. 29 вересня 1856 року на засіданні товариства обговорювалось «предложение об учреждении полей или ферм для сельскохозяйственных опытов», що надійшло від першого секретаря товариства Ф.І. Гейдука.

Полтавське сільськогосподарське товариство 15 (27) липня 1884 року постановило  представити губернським земським зборам клопотання про відкриття Дослідного поля виключно на кошти земства. Губернські земські збори відпустили Товариству на щорічні витрати дослідного поля 3050 рублів і затвердило устав Дослідного поля. На підставі цього уставу 28 жовтня (10 листопада) 1884 року Полтавське сільськогосподарське товариство вибрало першу Раду Дослідного поля, поклавши тим самим початок його існування.

Через відсутність матеріальних коштів питання про організацію дослідної установи вирішувалося 16 років. В організації Полтавського дослідного поля приймав активну участь професор Харківського університету А.Є. Зайкевич.   31 березня (12 квітня) 1885 за рекомендацією Зайкевича загальні збори членів Товариства вибрали на посаду директора дослідного поля Бориса Петровича Черепахина.

26 квітня 1885 року була придбана ділянка землі для постановки дослідів площею в 20 десятин, 325 кв. сажен (21,94 га) з будівлями. В жовтні 1886 року було придбано ще 1,25 десятин землі.

Розміри дослідної ділянки (23,30 га), та бюджет Дослідного поля (3050 рублів) залишалися такими до 1893 року.

Перша програма робіт на 1886-1894 роки була складена                 Б.П. Черепахиним за консультацією з А. Є. Зайкевичем, І.А. Стебутом,          

О.О. Ізмаїльським, В.В. Докучаєвим, П.А. Костичевим.

У березні 1891 року Б.П. Черепахин залишив роботу на Дослідному полі, його директором був вибраний помічник Бориса Петровича – В.Н. Дьяков (керував установою 1891-1899). Разом з Т.О. Широких ним було складено зведений звіт за 7 років роботи (1886-1892). Для покращення роботи Дослідного поля Полтавське сільськогосподарське товариство у 1893 році придбало на відпущені йому земством асигнування додатково 1184 кв. сажен (49,59 га) землі. Створюється «Новий хутір». З 1893 року загальна площа Дослідного поля досягла 67 десятин (73 га). В 1909 році були видані «Итоги работ Полтавского опытного поля за двадцать лет».

Підсумки роботи Дослідного поля публікувалися в річних і зведених звітах, а також систематично висвітлювалися в періодичній пресі, в журналах «Земледельческая газета», «Хозяин», «Южно-русская сельскохозяйственная газета», «Журнал опытной агрономии», «Хуторянин».

В 1901 році Полтавські губернські збори постановили перетворити Полтавське дослідне поле в дослідну станцію 2-го розряду.

В 1909 році під час святкування 25-річного ювілею Дослідного поля було вирішено питання про перетворення його в дослідну станцію з організацією у ній ряду нових наукових