Гігієнічне обгрунтування схеми генплану тваринницької ферми та планувального рішення приміщення для утримання 100 голів свиноматок холос

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет технології виробництва і переробки продукції тваринництва, стандартизації та біотехнології

Кафедра зоогігієни та ветеринарії

КУРСОВИЙ ПРОЄКТ

на тему: «Гігієнічне обгрунтування схеми

генплану тваринницької ферми та планувального рішення

приміщення для утримання 100 голів свиноматок холостих»

Виконавець:

студентка групи ВМ 3\1

Войденко Яна Валеріївна

Керівник:

доц. Бондар А. О.

Миколаїв2021

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………...……

1. Огляд літератури……………………………………………………...….....  

2. Характеристика кліматичних умов господарства

ТОВ «Новий рівень»……………………………………………………...……

3. Санітарно-гігієнічна оцінка технології годівлі, напування та догляду за тваринами…………………………………………………………………...…..  

4. Зоогігієнічне обґрунтування схеми генерального плану тваринницького підприємства

5. Оформлення технологічного розрізу тваринницького приміщення …………………………………………………………………………………...  

6. Конструктивне рішення тваринницького приміщення……………………

7. Нормативні параметри мікроклімату у тваринницькому приміщенні …..

8. Санітарно-гігієнічна оцінка природної та штучної освітленості у тваринницькому приміщенні…………………………………………………..

9. Характеристика системи вентиляції у тваринницькому приміщенні…….

10. Визначення теплового балансу у тваринницькому приміщенні………...

11. Характеристика системи каналізації у тваринницькому приміщенні…..

12. Механізація виробничих процесів у тваринницькій будівлі…………….

Висновки та пропозиції………………………………………….......................

Список використаної літератури………………………………………………

Вступ

Сiльськeгoспoдaрствo є oсoбливoюсфeрoювирoбничoїдiяльнoстi, oскiльки в прoцeсiвигoтoвлeннягoтoвoїпрoдyкцiї, пoряд з фiнaнсoвими, мaтeрiaльнo– тeхнiчнимитaтрyдoвимирeсyрсaми, викoристoвyютьсящe й прирoднiрeсyрси: зeмлятaживioргaнiзми. Oднiєю з нaйвaжливiшихгaлyзeйсiльськoгoгoспoдaрствa є твaринництвo.

Тваринництво – особлива галузь сільського господарства, стан розвитку якої вагомо впливає на економічний потенціал АПК країни.Необхідно відмітити, що тваринництво у сьогоденні характеризується цілою низкою проблемних питань, пов’язаних із зменшення поголів’я худоби та птиці, зменшення виробництва сільськогосподарської продукції, складною ціновою ситуацією на ринку сільськогосподарської продукції. В даному випадку, особливо важливими є спільні зусилля як органів державної влади, так і органів місцевого самоврядування, які мають бути спрямовані на розвиток тваринництва.

Проблеми розвитку тваринництва в Україні досліджували такі вітчизняні вчені: В.Г. Андрійчук, О.М. Бородіна, С.М. Кваші, П.Т. Сабук. Враховуючи специфічність галузі та кризову ситуацію, в якій вона знаходиться на даний час, залишається актуальним проведення аналізу стану та запобігання стратегічної галузі АПК України[7].

До складу тваринництва входять такі галузі: скотарство, свинарство, птахівництво, бджільництво, звірівництво, вівчарство, рибництво та інші. Скотарство, як найбільш складна і надзвичайно важлива галузь сільського господарства, є найважливішим індикатором стану тваринництва в Україні. Головною продукцією даної підгалузі є м’ясо і молоко. Залежно від того визначають такі напрями спеціалізації скотарства: молочний, молочно– м’ясний, м’ясний і м’ясо- молочний. Протягом 2000– 2015 років у всіх категоріях господарства поголів’я великої рогатої худоби скоротилося на 19,5 млн. голів або в 4,8 рази, в тому числі корів - на 5,5 млн. голів або на 3,0 рази, свиней – на 14,0 млн. голів або майже 4 рази.