Кістково-пластична трепанація, протокол операуціі

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Національний медичний університет  ім. О.О.Богомольця

Кафедра оперативної хірургії та топографічної анатомії

ПРОТОКОЛ ОПЕРАЦЇЇ

Кістково-пластична трепанація

(курсова письмова робота з клінічної анатомії та оперативної хірургії)

Київ – 2021

1. Клінічна анатомія ділянки та органу, на яких буде виконуватись операція

Скронева ділянка

Ділянка поділяється на наступні шари:

• Шкіра
• Підшкірна клітковина
• Поверхнева фасція
• М’язи
• Кістка

2) Показання для кістково-пластичної трепанації черепа:

- Паразитарні абсцеси, що локалізуються до у головному мозку або в його оболонках

- Внутрішньомозкові гематоми

- Пороки розвитку черепа

- Різні новоутворення, що підлягають хірургічному видаленню

- Аневризма судин черепа

1. Історія заснування цього оперативного втручання у світі та на території України

Згідно з дослідженням, проведеним Оксфордською лабораторією радіокарбонування, найдавніший череп із слідами трепанації є відомий з терену України. Його було знайдено у 1953 році у мезолітичному могильнику Василівка ІІ Столяром А. Д. Череп датується 7300-6220 рр. до н. е. Повне заживлення кісткової тканини вказує на те, що трепанація черепа «пацієнта» була проведена вдало. Другим за віком (Прооперований близько 5000 років до н. е.) трепанованим черепом вважається череп, знайдений поблизу містечка Енсісайм у Франції.

1. Положення хворого на операційному столі

Залежно від місця операції хворий лежить на боці чи на спині з дещо піднятою головою, розміщеній на спеціальній підставці. При хірургічних втручаннях у ділянці задньої черепної ямки хворого вкладають або на бік, або лицем униз.

1. Знеболення

Для знеболювання при трепанації черепа, як правило, проводять інтубаційний наркоз з м’язовими релаксантами і штучною вентиляцією легень. При місцевій інфільтраційній анестезії використовують 0,5% розчин новокаїну і 5-10 мл 2% розчину новокаїну для проведення провідникового знеболювання.

6) Оперативний доступ

Розтин порожнини черепа (трепанація) є оперативним доступом до головного мозку та його оболонок для хірургічного втручання на них. Трепанацію можна здійснювати двома шляхами: кістково-пластичним і резекційним. Недоліком остаточної резекції частини черепної кістки є наявність постійного кісткового дефекту, що може бути закритий потім за допомогою краніопластики. Кістково-пластична трепанація передбачає відведення кісткового клаптя на ніжці, яка має окістя і м’які тканини. Цей клапать після операції вкладають на місце. Перевагу в усіх можливих випадках віддають кістково-пластичній трепанації.

Кістково-пластична трепанація тепер виконується за способом Олівекрона. Спочатку викроюють і відкидають униз шкірно-апоневротичний клапоть, а потім ретельно випилюють і відводять окісно-кістковий клапоть, який утримується на ніжці з підапоневротичної клітковини і окістя, а часто і скроневого м’яза (при операції в скроневій ділянці). Роздільне викороювання двох клаптів зручніше, оскільки дозволяє в разі потреби розширювати окісно-кістковий клапоть і варіювати його розташування. Лінію розрізу проводять залежно від локалізації патологічного процесу. Розрізають шкіру, підшкірну клітковину і сухожилковий шолом. Після розсічення останнього краї рани розходяться. Шкірно-апоневротичний клапоть відшаровують до самої основи, відкидають його і підкидають під основу марлевий валик. Цей прийом дещо зменшує кровотечу. На клапоть вкладають вологу марлеву серветку. Кровотечу з країв рани зупиняють електрокоагуляцією і накладанням лігатур.