Типи пористості колекторів вуглеводнiв

ТИПИ ПОРИСТОСТІ КОЛЕКТОРІВ ВУГЛЕВОДНІВ

А.А. Бровкіна, студентка

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

(кер. ст. викл. О.І. Хріпко)

Анотація. В даній роботі було розглянуто типи пористості колекторів. Розглянуто залежність між будовою гірської породи та типом пористості. Визначення трьох основних видів пустот.

Ключові слова. Колектор вуглеводнів, пористість, пори, тріщини, каверни.

Колектор вуглеводнів – це гірська порода, що містить пустоти (тріщини, каверни, пори) в яких вміщуються і фільтруються флюїди (нафта, газ, вода). Більша частина порід-колекторів має осадове походження. В природних умовах поклади нафти та газу зустрічаються в теригенних відкладах (алеврити, піщаники, алевроліти та деякі глинисті породи), також в хемогенних і біохемогенних  (вапняки, крейда, доломіти), в інших осадових товщах вони зустрічаються рідше. Всі ці породи характеризуються гарною пористістю, що є основною фізичною властивістю для колекторів.

Пористість – це сукупність всіх пустот в гірській породі. Більш точніше – це об’єм порового простору, який можна визначити за допомогою відношення об’єму пор до загального об’єму гірської породи. Ця величина називається коефіцієнтом пористості і виражена у відсотках.

За походженням пори бувають первинними та вторинними. Первинні пори між уламковими зернами називаються міжзерновими, а всередині органічних рештків – міжформенні. Вони утворюються при формуванні самої гірської породи, наприклад: осадонакопичення. Вторинні пори – каверни та тріщини, утворюються якщо на породи діють будь-які процеси або явища, наприклад: тектонічні процеси, розчинення порід.

В залежності від групи породи та типу колектору можна виділити декілька видів порового простору:

• Міжзерновий
• Міжформенний
• Внутрішньоформенний
• Трищіний
• Каверновий

Для пород-колекторів карбонатної групи (вапняки, доломіти) характерні міжзернові, міжформенні, внутрішньоформенні та тріщинні пори. В уламкових, крем'янистих, сульфатних порадах – міжзернові та тріщинні пори, а в глинистих – тріщинні. Залежно від переважання тих чи інших порожнин і типу колектора пористість карбонатних порід коливається від 0,1 до 30%. Для колекторів з міжзерновими порами вона становить 16 - 20%. У кавернових колекторах досягає 30% і вище. Ємність тріщинних колекторів надзвичайно мала і складає всього 0,1 - 3%.

Міжзерновий вид пористості в карбонатних породах складаються з пор між окремими кристалами кальциту або доломіту, в тому числі що виникли при доломітизації вапняків на стадії катагенезу. Ця пористість може зустрічатися навіть на великих глибинах. Карбонатні породи з міжзерновою пористістю зазвичай володіють низькими колекторськими властивостями. Вони характерні для хемогенних карбонатних порід.

Міжформений вид порового простору являє собою порожнечі між раковинами і їх уламками в біогенних або доломітизованих вапняках, а також в оолітових вапняках між оолітами.