Полікістоз нирок у котів

Полікістоз нирок у котів

Полікістоз нирок(від латинського polycystosis, де poly — безліч, cystis — кіста — порожниста пухлина з рідким вмістом), також відома як «Аутосомно-домінантний полікістоз нирок кішок (АДППК)» — це хвороба, при якої в нирках утворюється безліч кіст. Дане захворювання розвивається в обох нирках одночасно, а функція нирок з очищення крові від продуктів життєдіяльності при цьому різко знижується і впливає на загальний стан здоров’я. Основними методами діагностики є біохімічне дослідження крові, аналіз сечі, метод пальпації, ультразвукове дослідження нирок, рентгенологічне дослідження, КТ або МТР.

Стосовно причин виникнення полікістозу нирок у котів, у публікації Легарда "Особливості діагностики та лікування полікістозу нирок у котів" виявлено, що генетичні фактори можуть бути причиною полікістозу нирок у котів. У дослідженні було зазначено, що у котів, що страждають від полікістозу нирок, виявлено генетичні дефекти в генах PKD1 та PKD2, які відповідають за синтез білків, що регулюють ріст та диференціацію клітин у нирках. Ці гени регулюють утворення проточної системи в нирках, а їх дефекти можуть призвести до неправильного розвитку та утворення кісткової тканини у нирках [1]. 

M. C. Доннеллі, зазначає, що за деякими дослідженнями, виробництво вазопресину може призвести до розвитку полікістозу нирок у котів. У деяких випадках, полікістоз нирок у котів може бути пов'язаний з гіпертонією, яка виникає з ендокринної дисфункції [2]. 

Як стверджують  Кравченко С.О.( кандидат ветеринарних наук), Локес П.І, кандидат ветеринарних наук,  полікістоз нирок у котів є одним з найбільш виразних та менш вивчених хвороб. Це захворювання спостерігається у 37% екзотичних короткошерстих котів, 26% персидських, 12% британських короткошерстих та у 1% американських мейн-кунів, рідше у котів інших порід [3]. За даними зарубіжних вчених, полікістоз нирок є причиною розвитку хронічної ниркової недостатності у 21% котів [4]. Незважаючи на те, що деякі роботи присвячені полікістозу нирок у домашніх котів, патоморфологічні зміни печінки хворих тварин залишаються недостатньо вивченими, тому дослідження у цьому напрямку є актуальним. Посилаючись на їх дослідницьку діяльність,можна зробити висновок, що , нирки, уражені полікістозом, мають неправильну форму та горбкувату поверхню. Під час розрізання нирок візуалізуються замкнені порожнини різних розмірів та форми, які можуть бути округлими або неправильної форми. Більшість кіст є однокамерними, тобто містять одну порожнину, проте деякі можуть бути багатокамерними через злиття двох або більше сусідніх кіст. Стінки кістозних утворень є напруженими і можуть бути тонкими та прозорими у великих кістах, або більш щільними у менших. Внутрішня поверхня стінок кіст є гладкою, слизькою, блискучою та білуватого кольору. Гістологічні дослідження показали, що стінки великих кіст нирок складаються з тонкого прошарку щільної волокнистої сполучної тканини, тоді як малі кісти містять розтягнені вмістом канальці нирок. Стінки малих кіст складаються з базальної мембрани канальців та зовнішніх концентричних розростань щільної волокнистої сполучної тканини. Канальці нирок, які оточують кісти, можуть бути стиснені або розтягнені неправильною формою через вміст кіст. У ділянках нирок, які прилягають до кіст, можна виявити набряки строми та субепітеліальні набряки в канальцях, вакуолізацію цитоплазми нефроцитів. Полікістоз нирок також може призвести до патологічних змін у інших паренхіматозних органах, таких як печінка.