Антибіотики

Антибіотики – це специфічні продукти життєдіяльності організмів, а  також їх похідні та синтетичні аналоги, що проявляють високу фізіологічну  активність та вибірковість дії по відношенню до мікроорганізмів, вірусів і  клітин злоякісних пухлин. Головною характеристикою антибіотиків (АБ) є їх  активність щодо патогенів різного походження. Кожен антибіотик має свій  спектр антимікробної дії. Під спектром дії розуміють сукупність  мікроорганізмів, на які діють антибіотики. За спектром дії антибіотики  поділяють на п'ять груп залежно від того, на які об'єкти вони чинять вплив. 

1 група – антибактеріальні антибіотики, становлять найчисленнішу  групу препаратів. Вони поділяються на антибіотики вузького спектру дії, які  активні щодо тільки Г+ мікроорганізмів або, в рідкісних випадках, щодо Г– мікроорганізмів, і антибіотики широкого спектру дії, які активні щодо як Г+,  так і Г– мікроорганізмів. 

2 група представлена протитуберкульозними препаратами.

3 група включає протигрибкові антибіотики. 

4 група – антипротозойні антибіотики. 

5 група – протипухлинні антибіотики, які представлені препаратами, що  проявляють цитотоксичну дію. 

У клінічній практиці антибактеріальні препарати призначають виходячи  зі спектру їх дії. Однак, при неефективності антибактеріальної терапії або  складності визначення природи збудника здійснюють виділення патогену з  осередку ураження з наступним визначенням його чутливості до антибіотиків  різного класу і механізму дії. 

Сучасні стандартизовані методи визначення чутливості мікроорганізмів  до антибіотиків поділяють на дифузійні методи і методи серійних розведень. Дифузійні методи визначення чутливості мікроорганізмів до  антибіотиків ґрунтуються на здатності АБ дифундувати з просочених ними  паперових дисків або пластин в поживне середовище, пригнічуючи ріст  мікроорганізмів, посіяних на поверхні агару.  

На даний час існують дві основні модифікації дифузійного методу: диско дифузійний та Е-тест. 

У диско-дифузійному методі в якості носія АБ використовують паперові  диски. У певних межах величина діаметра зони пригнічення росту обернено  пропорційна мінімальній пригнічуючій концентрації (МПК) (рис. 1). Однак, диско-дифузійний метод дозволяє лише опосередковано зробити висновок про величину МПК, а результатом дослідження є віднесення мікроорганізму до  однієї з категорій чутливості (чутливий, помірно-чутливий або резистентний). [pic 1]Рис. 1. Інтерпретація результатів при використанні диско-дифузійного методу (http://www.antibiotic.ru/rus/all/articles/absens.shtml) 

Е-тест. Визначення чутливості мікроорганізму за допомогою Е-тесту  проводиться аналогічно тестуванню диско-дифузійним методом. Відмінність  полягає в тому, що замість диска з антибіотиком використовують смужку  Е-тесту, що являє собою вузьку смужку полімеру (0,5×6,0 см), яка містить  градієнт концентрацій антибіотика від максимальної до мінімальної. Значення  концентрації АБ на кожній ділянці носія нанесені на зовнішній (повернутій до  дослідника) поверхні Е-тесту. Пригнічення росту мікроорганізму навколо  смужки Е-тесту відбувається тільки в тій зоні, де концентрація АБ, що  дифундує з носія, дорівнює і вище МПК, при цьому утворюється краплеподібна зона інгібіції (рис. 2). За величину МПК приймають значення концентрації в  тому місці, де межа зони пригнічення росту впритул підходить до носія. 

[pic 2]

Рис. 2. Визначення чутливості мікроорганізмів за допомогою Е-тесту  (http://www.antibiotic.ru/rus/all/articles/absens.shtml) 

Безсумнівною перевагою дифузійних методів є простота тестування і  доступність виконання. Однак, з урахуванням високої вартості Е-тестів для  рутинної роботи зазвичай використовують диско-дифузійний метод.

6 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ: 

1. Дайте сучасне визначення антибіотиків. 

Антибіотиками є специфічні продукти життєдіяльності організмів, їх похідні та синтетичні аналоги, які проявляють високу фізіологічну  активність та вибірковість дії по відношенню до мікроорганізмів, вірусів і  клітин злоякісних пухлин.