Психологічний портрет лідера
Автор: Adfghjk • Ноябрь 27, 2023 • Курсовая работа • 3,154 Слов (13 Страниц) • 115 Просмотры
Психологічний портрет лідера
Зміст
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПОРТРЕТ ЛІДЕРА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ
1.1. Проблема вивчення особистості у наукових підходах
1.2. Психологічний портрет особистості та контент-аналіз поняття “лідер” у різноманітних наукових дослідженнях
РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПОРТРЕТУ ФОРМАЛЬНОГО ЛІДЕРА (ОФІЦІЙНОГО КЕРІВНИКА) І НЕФОРМАЛЬНОГО ЛІДЕРА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ
2.1. Методи та методики дослідження
2.2. Результати дослідження та їх аналіз
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вступ
Лідерство починається тоді, коли починаємося ми.
Френк Карделл
У нашому сьогоднішньому світі не вистачає лідерів у повному розумінні цього слова. Чи то особиста, професійна чи соціальна сфера, чи щось більш своєрідне чи творче, нам скрізь потрібні лідери. Лідерство – це вміння вести у себе інших, а й уміння керувати власним життям. Ми можемо прожити все життя, слідуючи за кимось, втілюючи в життя чужі бажання, потреби та мрії, приносячи в жертву свої власні. Ми можемо досягти того рівня розвитку, який поставили собі інші. Ми втрачаємо більшу частину своєї здатності самостійно визначати кожен крок свого життя, а наша «особиста сила» і «лідерство» опиняються не в наших руках, де вони повинні знаходитися, а в руках людей, культури та суспільства, що нас оточують.
Навіть між фахівцями, теоретиками та практиками, досі триває суперечка на тему: «лідерами народжуються» або ж «лідерами стають». Так, деякі з них можуть переконати нас у тому, що хтось, безперечно, від народження має якусь «екстраординарну особливість», яка робить його лідером, тоді як інші переконані, що за умови певного правильного поєднання освіти, підготовки та наявного досвіду лідера можна «створити» та сформувати. Як бачите, навіть так звані «експерти» з лідерства не можуть дійти єдиної думки з питання про те, що є що.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПОРТРЕТ ЛІДЕРА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ
1.1. Проблема вивчення особистості у наукових підходах
У сучасній соціальній психології існує три підходи до вивчення лідерства.
«Теорія чорт лідера» виходить із того, що лідерами люди народжуються. Ряд вроджених властивостей і характеристик індивіда (сила і рухливість нервових процесів, екстравертованість, здатність до емпатії-співчуття, яскраво виражені евристичні та інтелектуальні здібності, як стверджують прихильники цієї теорії, дозволяють йому зайняти панівне становище в будь-якій ситуації і взяти на себе роль ведучого е. лідера.
У житті є скільки завгодно випадків, коли особи, відзначені сильною волею, інтелектом та іншими перевагами, так і не стали лідерами. Майже в кожній групі є члени, які перевершують лідерів за розумом, здібностями, проте вони не мають статусу лідера.
У 50-х роках "теорію чорт лідера" змінила концепція "лідерства як функції групи" (Р. Крачфілд, Д. Креч, Г. Хоманс), а також "теорія лідерства як функції ситуації" {Р. Бейлс, Т. Ньюком, А. Харе).
Теорія «лідерства як функції групи» виходила з того, що феномен лідерства є результатом внутрішньогрупового розвитку, всі члени групи тією чи іншою мірою учасники цього процесу, а лідер-це член групи з найбільшим статусом, який найбільш послідовно дотримується норм і цінностей групи.
Третя думка — «теорія лідерства як функції ситуації» — нині найпоширеніша. Спостереження над тим, як одні й ті ж особи в різних групах можуть займати різне становище, граючи в них різні соціальні та міжособистісні ролі (дитина може бути лідером серед хлопців свого двору та «відкинутим» у класі тощо), привели дослідників до висновку, що лідерство - це не стільки функція особистості або групи, скільки результат складного та багатопланового впливу різних факторів та ситуацій.
Підхід до особистості з погляду ролей, які приймає вона він, дав привід розглядати різні чинники (ситуації) як моменти, з яких і починається висування лідера. Звідси й теза, що специфіка лідерства як функції ситуації та ролі полягає в тому, що цю роль лідеру не «дають», а він її «бере» сам. Лідер-це той, хто в певній ситуації бере на себе більшу відповідальність за виконання групових завдань, ніж решта.
...