Основні поняття психопатології

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ПСИХОПАТОЛОГІЇ

Тема: «Основні поняття психопатології»

Мета: формування у студентів загальних уявлень про психіатрію та психопатологію як клінічні дисципліни, про типи психічного реагування на несприятливі впливи, особливості перебігу психічних захворювань, специфіку дитячої психопатології.

План

1. Психіатрія та психопатологія.
2. Типи психічного реагування на несприятливі впливи.
3. Перебіг психічних захворювань.
4. Особливості дитячої психопатології.
5. Поняття про дизонтогенез.

1.Психіатрія та психопатологія.

          Дитяча психіатрія - клінічна дисципліна, що вивчає етіологію, патогенез, клініку, поширеність дитячих і підліткових психічних захворювань, що розробляє методи їх клінічної та лабораторної діагностики, питання прогнозу, профілактики, критерії експертизи, порядок проведення соціальної реабілітації.

Дитяча психопатологія - розділ дитячої психіатрії, що вивчає загальні закономірності і розвиток дитячих та підліткових психічних захворювань, психопатологічних процесів і станів, а також особливості спостережуваних при цьому симптомів і синдромів.

Психічна хвороба - це захворювання всього організму з переважним ураженням мозку і порушенням мозкової діяльності. При психічній хворобі спотворюється, порушується діяльність відображення, що призводить до порушення пізнання. Це виражається в спотвореному, неправильному, неадекватному сприйнятті і осмисленні об'єктивної дійсності, тягне за собою неправильну поведінку хворого, труднощі пристосування до середовища.

Розпізнавання психічних розладів і подальше їх лікування, а також реабілітація (абілітація) хворих вимагають точного, диференційованого підходу до порушень психіки. З цією метою використовуються поняття хвороби (нозос) і патології (патос).

Хвороба (нозос) - хворобливий процес, динамічне утворення. Вона в зв'язку з певним комплексом факторів має нозологічну специфічність, типовий для неї механізм виникнення, стереотип розвитку, перебігу, схильність допрогредієнтності, еволюції або регресу. Від психічного здоровя до хвороби існує стрибок, новий якісний ступінь. Прикладами хвороби (нозос) в психіатрії є шизофренія, соматогеннний і інфекційний психоз.

Патологія (патос) - патологічний стан, результат патологічних процесів або вад, відхилення розвитку. Цей стан - патологічне  утворення, несхильне до істотних трансформацій, не має ний певних етіологічних факторів і патогенетичних механізмів, а також володіє стійкістю, резистентністю щодо терапії, стабільністю. Від хвороби до патологіїзації стану - плавний, іноді непомітний перехід. Ілюстрацією того, що таке патос можуть бути відхилення в розвитку, розумова відсталість, загальне недорозвинення мови, інфантилізм,

психопатія (розлади формування особистості), дефектні стани, що виникають як наслідок психозів (шизофренії), мозкових інфекційних захворювань (енцефалітів), травматичних ушкоджень мозку. Для того щоб діагностувати психічний стан, необхідно констатувати, що психопатологічний синдром не розвивається і не регресує протягом більше 6 місяців.

В описі понять «нозос» і «патос» не вкладаються всі розлади. Так, наприклад, короткочасні, що тривають не більше 6 місяців зміни психіки називаються психічною реакцією. До такого роду реакцій належать епілептична реакція, яка може виникнути у дитини під час захворювання, що протікає з дуже високою температурою тіла, або невротична реакція, що виникла при зіткненні

дитини з важкими життєвими обставинами.

Психотичний розвиток - патологічний процес з внутрішніми, такими, що визначаються цим процесом, закономірностями симптомоутворення. До цього типу порушень належить, наприклад, невротичний (істеричний, іпохондричний, астенічний) розвиток, тобто зміни особистості, що розвиваються у процесі тривалого або резистентного до терапії неврозу.

Психоз - тяжке порушення психіки, характеризується неадекватністю реакцій, порушенням відображення навколишнього, некритичним ставленням до своїх вчинків, нездатністю осмислення того, що відбувається, нездатністю керувати собою, своїми діями і психічними проявами. Іншими словами, психоз проявляється порушенням свідомості, грубими змінами особистості або дезінтеграцією всієї психічної діяльності.