Професiйно-педагогiчна дiяльнсть диригента навчального хорового колективу

Іваненко Марта, Іваненко Марія

студентки спеціальності «Музичне мистецтво»

Кифенко Анна Миколаївна

к. пед. н.,

Фаховий коледж «Універсум»

Київського університету імені Бориса Грінченка

(м. Київ, Україна)

ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНСТЬ ДИРИГЕНТА НАВЧАЛЬНОГО ХОРОВОГО КОЛЕКТИВУ

Навчальний хоровий колектив – це повноцінна ланка комунікаційного процесу, що передає інформацію та гіпотетично змінює її.

Згідно соціокультурної концепції О. Берегової (Берегова, с. 154) основний процес музичної комунікації, без додаткових учасників процесу, має наступне схематичне вираження: композитор – твір – виконавець твору – канал трансляції – слухач.

Т. Коробка (Коробка, с. 381) виділяє зв’язки суб’єктів комунікації в хоровому колективі, які транслюються в такі біномні пари: композитор – нотний текст; нотний текст – диригент; диригент – хор; хор – слухач; диригент – слухач, всередині яких відбувається перекодування з однієї «мови» на іншу. Але, попри односторонній векторний рух передачі інформації, дія в кожній з цих пар має не односторонній характер. Кожна одиниця в середині біноми має свій «вплив» і «опір».

Діяльність кожного із суб’єктів музичної комунікації припускає не лише розшифрування художньої інформації (перекодувало з однієї системи кодів на іншу), але і складний процес її інтерпретації. Каналом комунікації є шлях, по якому здійснюється інформаційний зв’язок між відправником і одержувачем музичних повідомлень, проте з усіх можливих варіантів цього каналу між різними суб’єктами музичної комунікації детальному аналізу підлягатиме комунікаційний канал між виконавцем і слухачем, за допомогою якого остаточно реалізується акт музичної комунікації.

Вагоме значення в роботі хорового колективу відіграє діяльність диригента, його професійні та особистісні характеристики. Диригентська діяльність – одна з найскладніших серед музично-виконавських професій. Її структура багатокомпонентна, а прояви багатогранні. Тому до диригента ставляться найвищі вимоги. До завдань диригента входить сприйняття інформації, осмислення її, передача іншим учасникам колективу, досягнення необхідного результату. У зв’язку з цим, диригент хору повинен мати ряд як професійних, так і психолого-педагогічних якостей. Професійні якості складаються з природної обдарованості спеціального навчання. До педагогічних якостей належать: гностичні уміння, уміння психолого-методичного планування, діагностичні уміння, дослідницькі уміння.

Серед педагогічних умінь перше місце посідають гностичні уміння. Вони виявляються у здатності передати знання іншим особам і забезпечити їх засвоєння. До гностичних умінь, також відносяться здібності сугестивні й експресивні. Сугестивні здібності – це здібності емоційно-вольового впливу на колектив, залежні від комплексу особистісних якостей керівника, зокрема, його вольових якостей (рішучості, витримки, наполегливості, вимогливості та ін.), а також від почуття відповідальності за своїх підопічних. Це уміння надихати, переконувати, вести за собою. Первинне значення тут має особа диригента, його моральна переконаність, професійний авторитет. Особисті якості керівника, його авторитет – це основа психологічної дії на членів колективу.