Весільний чин в Україні, послідовність етапів і їх значення

13. Весільний чин в Україні, послідовність етапів і їх значення.

Тип: – «весілля-весілля» (півд. та зах. територія Східно-Європейської рівнини)

Особливості:

1. рівноправ’я 2х груп учасників;

2. паралельність обрядових дій (виття гільця, випікання короваю, запрошення на весілля);

3. велика роль контактів 2х сторін, що включає численні епізоди ігрового конфлікту;

4. нерозвиненість обрядів ініціального переходу, кожний етап якого представлений пунктирно;

5. розвиненість аграрних культів (імітація сівби, молотьби жита, культів тварин, коровайних обрядів;

6. нечисленність прощальних пісень, орієнтація на календарні пісні.

Нарний шлюб (ІІ тис. до н.е. – І тис. до н.е.) формув. ХІІІ-ХІV – «весільний чин». Наречений і н-на – головні особи, але обмежені в діях. Молода позбавлена слова, молодий все доручає дружку.

Персонажі:

Військо нар-ї і нар-го – конфлікт, основа драматургічного стрижня дійства.

• Дружко – виступає основним дійовим персонажем з боку роду молодого, очолює бояр, веде переговори.

• Бояри – хлопці з боку молодого. Становлять антитезу дружкам.

• Дружки – молоді дівчата, супроводжують нар-ну на запросинах, співають жартівливі поспівки, переймають дівоцтво.

• Світилки і свесті – сестри н-го і н-ї.

• Свашки – заміжні жінки, що ведуть ігрову лінію сімей н-го і н-ї.

Схема моментів ініціального переходу: 1 – розплітання коси на дівич-вечір; 2 – молодий і молода на посаді; 3 – покривання молодої;