Аналіз №1 Kyrie, №2 Gloria з меси G-dur Ф. Шуберта

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МИСТЕЦТВ

імені І.П. КОТЛЯРЕВСЬКОГО

Кафедра хорового диригування

Аналіз

№1 Kyrie, №2 Gloria

з меси G-dur Ф. Шуберта

Студентки 4 курсу

Дяченко Ольги

Клас професора,

доктора мистецтвознавства:

Батовської О. М.

Харків – 2023

1. Історико-стилістичний аналіз

Франц Петер Шуберт – австрійський композитор, один з основоположників романтизму в музиці, автор близько 600 вокальних композицій, дев’яти симфоній, а також великої кількості камерної та сольної фортепіанної музики.

Новатором постає Шуберт у вокальній пісенній творчості. Шедеврами вважаються два його вокальні цикли на слова В.Мюллера – “Чарівна мельничка” (1823 рік) та “Зимовий шлях” (1827 рік). Вершина вокальної творчості Шуберта – “Лебедина пісня” – сбірка пісень на слова різних поетів, у тому числі Г.Гейне.

Великий композитор написав близько 600 пісень. Вальси Шуберта складають велику частку серед 400 танців, написаних для гри на фортепіано в 4 руки. Не дивлячись на це, майже всю біографію Франц Шуберт відчував нестачу коштів.

Протягом усього життя композитор писав меси. Щойно залишивши віденський конвікт, 17-річний Шуберт створив Першу месу, що прозвучала впід його керуванням у жовтні 1814 року у зв'язку зі 100-річчям церкви в Ліхтенталі — передмісті Відня, де він народився. Сольну партію сопрано співала Тереза Труна — перше і єдине кохання композитора, яке протягом 3 років він сподівався назвати своєю дружиною. Саме із цим щасливим почуттям пов'язують дослідники бурхливий розквіт творчості Шуберта у 1815—1816 роках. Особливо плідним виявився 1815, який приніс понад 200 творів, серед них 2 меси.

Друга меса G dur була створена всього за 5 днів, 2-7 березня і, ймовірно, незабаром виконана в церкві в Ліхтенталі. Друга меса характеризується типовим трактування композитором-романтиком старовинного духовного жанру. Місце величних урочистих образів зайняли ліричні камерні, на зміну великим складним поліфонічним формам прийшли мініатюрні тричастинні або строфічні. Тільки один короткий епізод - Osanna, що завершує 4-ю частину і повторений наприкінці 5-ї, використовує традиційні поліфонічні прийоми розвитку. Навіть оркестр тут лише струнний із додаванням органу. Все пройнято характерною для шубертовських творів пісенністю.

Загальний світлий ліричний характер визначається вже в 1-й частині, Kyrie eleison (Господи помилуй): музика хору нагадує колискову, схвильовану благання солюючого сопрано - романс.

Найхарактерніші риси стилю Шуберта зосереджені у 5-й частині, Benedictus (Благословенний): сопрано, потім тенор і бас співають простодушну плавну мелодію, а в оркестрі розгортаються варіації на її тему. Фінал, Agnus Dei (Агнець Божий) - типово шубертівська лірична мініатюра: діалог солістів (сопрано, бас) і хору, що обмінюються елегійними, сповненими смутку та більш умиротвореними фразами.

Аналіз частини № 1 "Kyrie" меси G-dur

 Музично-теоретичний аналіз 

Розмір  3/4

Темп – Andante con moto

Зміст тексту: "Kyrie eleison" ("Господи, помилуй") та "Christe eleison" ("Христе, помилуй")

Тональність G dur

Фактура: гомофонно-гармонічна з елементами поліфонії

Характер – ліричний.

Невеликий номер написаний у тричастинній репризній формі. (А В А1). При виборі форми композитор слідує канонам католицької церкви,   триразове повторення кожного з вигуків відповідає символу троїчності Бога в особах.

1 частина (1-29 такти)

2 частина (30-67 такти)

3 частина (68-99 такти)

Крайні частини цього номеру меси виконуються хором, середня частина («Christe elieson») – соло сопрано із заключними репліками хору.

1 частина  – складається з 2 періодів квадратної побудови (по 4 такти).

2 частина починається з Соло, далі в хорі  з’являється новий тематичний матеріал.

2 частину  можна назвати ліричним центром, який відтіняє крайні розділи Kyrie. (30-67 такти) Гармонічний розвиток супроводжується відхиленням у тональності субдомінанти,  використовуються акорди шостого ступеня і сьомого мінорного ступеня.