Постать Євгена Маланюка в еміграційній літературі

[pic 1]

ЗМІСТ

ВСТУП        2

Розділ 1. Література української еміграції.        4

Розділ 2. «Празька школа». Літературна специфіка її представників.        6

Розділ 3. Життя та творчі засади Євгена Маланюка.        8

ВИСНОВКИ        12

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        13

ВСТУП

Певно, важливе місце у розвитку української літератури займає література еміграції. Це особливий період розвитку літературного життя країни за її межами.

 Згадуючи літературу української еміграції, на думку зразу ж спадають такі імена та прізвища, як Євген Маланюк, Іван Багряний, Улас Самчук, Олена Теліга, Юрій Липа, Олег Ольжич та звісно багатьох інших.

Однією із найбільш значущих фігур того періоду є Євген Маланюк. Ця постать є не лише великим майстром слова, також Маланюк відзначився і як публіцист, і як культуролог, і як критик , і навіть як сотник Армії УНР. Його творчість яскраво вирізняється з-поміж інших письменників еміграції, він дозволяв собі те, що не дозволяв жоден інший.

Життєвий і творчий шлях Євгена Маланюка поділяється на кілька період залежно від місця його перебування. Кожен цей період відзначився все новими й новими злетами в творчості автора. Звичайно важливою тематикою його творів була саме тема України, як держави, як завжди є під загрозою втручання ворогів-сусідів, саме тому основною ідеєю його творів стала ідея утвердження державності України.

Євген Маланюк став визначальною особою в розвитку еміграційної літератури, яку досліджували Г. Герасимова, М. Неврлий, Л. Куценко,
Т. Салига, А. Бедрій.

Актуальність дослідження творчості такого автора є безперечно важливою , адже не зважаючи на відносно невелику відомість серед населення, Євген Маланюк ніби заглянув у майбутнє й у своїх творах підняв проблеми державності, які актуальні й понині.

Мета роботи – розглянути й описати особливості творчості Євгена Маланюка , з’ясувати його місце в літературі еміграції і, як підтвердження думок, розглянути деякі твори.

В процесі дослідження важливим етапом є виконання завдань:

1. Розглянути літературу еміграції як окремий вид творчості на підґрунті сформованої на той час літературної тенденції.
2. Виокремити події життєвого шляху автора, що внесли значний вплив у творчий доробок.
3. З’ясувати які твори Євгена Маланюка стали найбільш визначальними для тогочасного суспільства.
4. Порівняти періоди творчості автора , простежити їх відмінності й з’ясувати причини.
5. Простежити актуальність піднятих у творах Є. Маланюка проблем.

Об’єкт дослідження – громадська й літературна діяльність Євгена Маланюка стосовно України, поза її межами.

Предмет наукового дослідження – літературна спадщина , залишена автором.

Для виконання зазначених раніше завдань і досягнення окресленої мети використано такі методи: 

1.  Метод експериментально-теоретичного рівня, а саме аналіз. За допомогою аналізу зібрано, перевірено й систематизовано факти із загальнодоступних джерел інформації.
2. Спостереження. Використання методу спостереження дало змогу з’ясувати причинно-наслідкові відмінності періодів творчості Є.Маланюка.

Наукову новизну визначає досліджуваний об’єкт і предмет. Її суть полягає у аналізуванні раніше не порівнюваних періодів творчого життя автора.

Структура й обсяг роботи: дослідження визначило таку структуру роботи: вступ,  розділи, підрозділи, висновки, списки використаною літератури й додатки. Основний текст викладено на сторінках. Загальний обсяг роботи сторінок.