Наталія Білоцерківець. Штрихи до біографії

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………….3

1. Наталія Білоцерківець. Штрихи до біографії………………………...4
2. Творчий шлях письменниці……………………………………………5

Висновки………………………………………………………………………..9

Список використаної літератури……………………………………………10

Додатки………………………………………………………………………...11

Вступ

Наталка Білоцерківець – відома українська поетеса, перекладач та літературознавець, член Національної спілки письменників України, автор поетичних збірок та літературно-критичних статей.

Належить до покоління «вісімдесятників» – ґенерації в українській літературі др. пол. 80-х рр. На думку В. Єшкілєва, вони створили першу в історії повоєнної української літератури опозицію традиціоналістському дискурсу не у вигляді опору окремих особистостей, а як феномен нового літературного покоління. Дискурсивно цей феномен можна розмежувати на постмодерну та неомодерну складову. На творчості «вісімдесятників» позначився суспільний злам початку 90-х років, що породив так звану «карнавальну рефлексію» в творах представників покоління (Бу-Ба-Бу, ЛуГоСад, «Пси святого Юра»). Для «вісімдесятників» властива орієнтація на здобутки європейської культури, особливо на літературу поставстрійського культурного простору XX століття (зокрема: Ґ. Тракль, Ф. Кафка, М. Кундера). Створенню своєрідного канону письменників, приналежних до покоління «вісімдесятників» посприяла також однойменна антологія, упорядкована  Ігорем Римаруком та видана в 1990 році в Едмонтоні. Творчість вісімдесятників представлена і в антології «З трьох світів».

В. Єшкілєв виділяє такі особливі ознаки феномену «вісімдесятництва»:

1. надання домінантного значення формальній складовій твору;
2. перехід від наративного символізму до інтертекстуального та пошук сенсу інтертекстуальності як ностальгія за салоном;
3. відсутність претензії на творення конституативних текстів;
4. бажання харизматизації через «визнання на Заході» і пов'язані з цим комплекси та розчарування;
5. концептуальний урбаністичний індивідуалізм;
6. тяжіння до синтетичних способів креації.

Основні представники: Ю. Андрухович, Н. Білоцерківець, В. Герасим'юк, П. Гірник, Я. Довган, І. Малкович, П. Мідянка, К. Москалець, О. Забужко, В. Неборак, О. Ірванець, В. Цибулько, М. Рябчук, І. Римарук, В. Медвідь [4].

1. Наталія Білоцерківець. Штрихи до біографії.

Народилася Наталія Геннадіївна Білоцерківець 8 листопада 1954 року на Сумщині в с. Куянівка Білопільського району, у родині сільських учителів, покоління тієї сільської інтелігенції, котра, за словами поетеси, сказаними ще на початку 90-х, «вимирає як явище». Батько Білоцерківець Генадій Петрович (1921-2002) - вчитель; мати Анастасія Іванівна (1922) - учитель, пенсіонерка; чоловік Рябчук Микола Юрійович (1953) - журналіст; дочка Анастасія (1984); син Юрій (1988). Володіє англійською та польською мовами [2].

Навчалася в Куянівській середній школі і ще в шкільні роки, за порадою відомого поета-земляка Олекси Ющенка, почала публікувати свої вірші. Перший був надрукований у 1965 р. в газеті «Зірка», потім її поезії вміщували такі відомі українські журнали, як «Піонерія», «Україна», «Дніпро», «Вітчизна». Цілком природно, що, здобувши перше визнання, юна поетеса прагне отримати ґрунтовну літературну освіту, тож обирає для навчання філологічний факультет Київського університету ім. Т. Шевченка (1971-76), "Укр. мова і література". Працювала в редакції Баришівської районної газети, у відділі преси ВДНГ УРСР, н. п. Київ. меморіального музею М.Рильського, редактор журналу "Українська культура".