Достоевский Федор Михайлович ( 1821-1881)

ДОСТОЄВСЬКИЙ ФЕДІР МИХАЙЛОВИЧ ( 1821-1881)

Достоєвський Федір Михайлович народився 11 листопада 1821 р. у Москві. Його батько служив лікарем у Мариинской лікарні. З 1834 по 1837 р. Достоєвський навчався в приватних пансіонах, в 1837 р. виїхав у Петербург і продовжив утворення в Петербурзькому інженерний^-інженернім-військово-інженерному училищі, що закінчив в 1843 р. В 1844 р. була опублікована перша робота Достоєвського - переклад роману Бальзака «Євгенія Гранді», а через рік Достоєвський написав власний роман «Бідні люди», що відразу знайшов схвалення в літературних колах. З весни 1847 р. Достоєвський відвідував суспільство М. В.

Петрашевского, де познайомився із забороненою літературою, а з 1848 р. став активним учасником кружків Н. А Спешнева й С. Ф Дурова. У квітні 1849 р.

Достоєвський разом з іншими учасниками кружків був арештований, вісім місяців провів на закінчення в Петропавловской міцності й був присуджений до страти. Однак в останній момент страту замінили чотирирічною каторгою з наступним визначенням у солдати. Відбував каторгу в Омській міцності. Єдиною його книгою в той час було Євангеліє. З 1850 по 1857 р. служить у Семипалатинську, одержав чин прапорщика, йому повернули потомствене дворянство, а в 1858 р. дозволили друкувати свої добутки. Незабаром Федір Михайлович опублікував повести «Дядюшкин сон» і «Сіло Степанчиково і його мешканці». В 1859 р. одержав дозвіл переїхати в Петербург, а в 1861 р. вийшов у світло його роман «Приниженої й ображені», а незабаром - «Записки з Мертвого будинку». В 1864 р. Достоєвський видав роман «Записки з підпілля», що зробив величезний вплив на філософію XX століття. Коли за ним закріпилася слава національного російського філософа. В 1863-1864 р. подорожував по Європі.