Аналіз перекладів вірша Віслави Шимборської "Nic dwa razy"

Для аналізу я обрала вірш В.Шимборської «Нічого не буває двічі»  в перекладах Ольги Герасимів та Анатолія Нехая.

Кожен перекладач розуміє вірш по-своєму, пропускає його через себе. Крім цього, необхідно підбирати слова-синоніми , які зберігатимуть ритміку та римування у строфах. Тому один вірш в різних перекладах може набувати нового емоційного забарвлення чи нового змісту.

Цей вірш розповідає про неповторність людського буття, унікальність та цінність кожної хвилини, про те, що все минає, але лишаються спогади. Життя всього одне, в ньому не можна стерти чи пережити спочатку певні моменти.

Перша строфа в оригіналі звучить так:

Nic dwa razy
Nic dwa razy się nie zdarza
i nie zdarzy. Z tej przyczyny
zrodziliśmy się bez wprawy
i pomrzemy bez rutyny.  

Дослівно це можна перекласти так «Двічі нічого не відбувається, і не відбудеться. Тому народжуємось ми без навичок до життя, а помираємо без рутини.

Досить близьким до оригіналу є переклад Нехая:

Дважды ничего не будет,
потому, как говорится,
родились мы без примерки
и умрем без репетиций.

Ольга Герасимів не перекладала текст близько до змісту, вона зберегла ідею вірша, але передала її по-своєму. Життя тут порівнюється з подорожжю, з’являються нові образи: дороговказ (як на шляху мандрівника знаки вказують дорогу, так і на життєвому шляху в людини є певні цінності, переконання, які допомагають їй зробити вибір), пункт життя пізнання ( подібно до населеного пункту в дорозі, який є відрізком, етапом на шляху, кожен пункт чи етап життя додає людині досвіду, мудрості )

У світ людський приходимо лиш раз, 
І першим буде подих наш останній, 
І неповторний наш дороговказ, 
І різний кожен пункт життя пізнання.

У другій строфі авторка говорить про цінність кожної хвилини, періоду життя :

…Choćbyśmy uczniami byli

Najtępszymi w szkole świata

Nie będziemy repetować

Żadnej zimy ani lata…

Що дослівно перекладається: «Якби навіть ми були найгіршими учнями у школі світу, ми не зможемо прожити заново якусь зиму чи літо». Слово repetować можна ще вжити у значенні як «залишитись на другий рік в школі». Ми бачимо, що Анатолій Петрович дуже майстерно переклав цю строфу:

«Сколько б мы ни проходили
школу жизненную эту,
не оставят нас вторично
ни на зиму, ни на лето.» (Анатолій Петрович Нихай)

Цей же уривок , перекладений Ольгою Герасимів:

«І жоден крок з помилкою чи без
не пройдемо у залі репетицій,
Не повторить ні зим, ні літ, не весен,
Усе - лиш раз на світі білолицім.»

Отже, ми бачимо, що переклад Анатолія Петровича є ближчим до оригіналу, а переклад Ольги Герасимів є більш експресивним та тонким.

В третій строфі переклади вже не мають стільки відмінностей:

Анатолія Нихая:

«Нет двух дней, 
чтоб повторились,
двух ночей подобных кряду,
двух похожих поцелуев,
одинаковых двух взглядов.»

Ольги Герасимів:

«… І кожен день, рутинний білий день,

 і кожна ніч у теміні небесній,

І поцілунок , і журба пісень,

Ніщо так унікально не воскресне.»

Але в останньому рядку за Ольгою Герасимів особливо наголошується, що життя є дуже швидкоплинним, кожна мить унікальна, але вона проходить і ніколи вже не повернеться, лишаться тільки спогади. Тому кожна хвилина життя є ні з чим не зрівнянною цінністю.