Які міжнародні фактори сприяли об’єднанню Німеччини?

Які міжнародні фактори сприяли об’єднанню Німеччини?

Стіна цементувала політичний поділ Німеччини та Європи протягом 30 років. Це був символ холодної війни у ​​всьому світі, який політично розділив світ на східне та західне півкулі. Це стало символом банкрутства диктатури, яка могла забезпечити своє існування лише гнобленням та ув'язненням свого народу.

На сьогоднішній день майже не помітно, що мур колись існував.  Він   був двома паралельними стінами із проміжком посередині, в якому були сторожові вежі, охоронці, колючий дріт та міни. Вона називалася "смугою смерті".

12 червня 1987 року Рональд Рейган виголосив свою знамениту промову перед Бранденбурзькими воротами в Західному Берліні, де сказав: "Пане Горбачов, зруйнуйте цю стіну!". Минуло ще два роки, доки це сталося.

9 листопада 1989 року Берлінська стіна, яка ділила сучасну столицю Німеччини від 3 серпня 1961 року, впала. Цьому сприяли декілька міжнародних факторів.

По-перше,спочатку ніхто в Європі не хотів, щоб Німеччина знову стала найбільшою країною на континенті. А в січні 1990 р. Європейське співтовариство при президенті Франції Жак Делор встановило курс на швидкий вступ НДР до ЄС, внаслідок чого Делор вже відверто підтримував єдність Німеччини. Глави держав та урядів вітали на спеціальному саміті в Дубліні майбутнє об'єднання Німеччини та оцінило це як позитивний фактор для подальшого розвитку громади. Завдяки своїй головній конструктивній підтримці в економічному плані, зокрема, Європейська Комісія залучила і менші країни-члени ЄС до об'єднання Німеччини.

Також однією з найважливіших міжнародних факторів, що стали передумовами об’єднання Німеччини, була (часткова) реформа радянської системи, ініційована радянським главою держави Михайлом Горбачовим, яка також стала відомою як "Нове мислення". З часом Радянський Союз, як і весь комуністичний світ, закінчувався. Вони вже не змогли впоратися з жодним важливим завданням. Управління своєю формою та ведення економіки досягли межі своїх можливостей. З цим ідеологічна самовпевненість зникла, правителі вже не були впевнені в собі та своїй справі.