Утворення iмперii. Бабур

1. УТВОРЕННЯ ІМПЕРІЇ. БАБУР.

На рубежі ХV-ХVІ ст. Делійський султанат переживав політичну

кризу, що знаходила прояв у його розпаді на нові держави (Гуджарат,

Бенгалія та ін.). Цим скористався узбек Бабур (1483–1530) – володар

Фергани, видавлений звідтіля супротивниками. Він належав до одного із

найбільш знаменитих азійських родів (нащадків Чингіз-хана й Тамерлана).

Мав видатні здібності полководця, політика й державного діяча, прекрасно

освічений, великий поет, згодом написав узбецькою мовою автобіографію «

Бабур-наме». Укріпившись в Афганістані, з 1518 по 1526 рік здійснював

походи проти делійського султана Ібрагім-шаха, котрого розгромив 1526 р. у

Паніпатській битві, що ознаменувала загибель султанату. Розпочав

розбудову імперії Моголів й до смерті 1530 р. завоював Північну Індію. Трон

успадкував син Хумаюн, котрий виявився слабким політиком. У міжусобиці

втратив його 1539 р., який перейшов до рук Шер-шаха – талановитого

полководця й державного діяча. Упродовж 1540-1545 р. (загинув у бою)

приєднав до імперії Пенджаб, Гваліур й ін. території. Розпочав реформи:

вдосконалення функціонування адміністративного апарату, врегулював збір

податків (не більше 25-33%), уповноважив старост сіл нести відповідальність

за порядок у них, жорстоко карав чиновників за зловживання, розбудовував

дороги і караван-сараї. Після його смерті трон, перейшов до сина Іслам-шаха,

а в 1555 р. до влади повернувся Хуаман, котрий наступного року розбився у

палаці. На трон зійшов 13–річний Мухаммед Акбар.

2.ПЕРЕТВОРЕННЯ АКБАРА Й ПОЛІТИКА ЙОГО

НАСТУПНИКІВ.

Акбар (1542-1605) – геніальний державний діяч, полководець та

реформатор. Внаслідок завоювання до початку ХVІІ ст. територія імперії на

заході уже включала Кабул, Кандагар і Сінд, на сході – Оріссу, на півночі–

Кашмір, на півдні досягла р. Гадаварі. Провів ряд важливих реформ :

4

 зміцнив владу імператора і подолав роздрібленість;

 впорядкував систему джагірдарства, зобов’язавши володільців земель

нести військову службу зі своїми вояками на користь імператора;

 поділив імперію на 16 провінцій, намісникам яких підлягав податковий

і судовий апарат;

 провів податкову реформу: запровадив грошову форму виплати

податків, упорядкував їх збір (розмір встановлювався після збору врожаю);

 запровадив єдину систему мір і ваги, календар;

 сприяв розвитку ремесел і торгівлі, скасував найважчі мита;

 у містах утворював суди й поліцію;

 релігійна реформа передбачала скасування джизьї, повну свободу

віросповідання, скасування дискримінації щодо інших релігій, відзначення

при дворі на рівних мусульманських й індуських свят, заборону убивати

корів і використовувати їх м’ясо у їжу;

 покровительствував наукам, мистецтву, літературі, відкривав

бібліотеки;

 заборонив полонених перетворювати у рабів;

 своє призначення вбачав у служінні людям.

Після його смерті 1605 р. почалося згортання реформ. 1658 р. до влади

прийшов Аурангзеб, котрий правив