Становище колгоспного селянства України в повоєнні роки (1944-1954 рр.)

Історичний факультет

Кафедра історії України

КУРСОВА РОБОТА З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

на тему:  Становище колгоспного селянства України в повоєнні роки (1944-1954 рр.)

Студента ступеня «бакалавр» ВІП групиВикористання чужих ідей

результатів і текстів мають

посилання на відповідне джерело

_______      __________________

 (підпис      ( прізвище та ініціали)

студента)

Галузь знань 01 Освіта / Педагогіка

    Спеціальності 014.03 Середня освіта  

    (Історія)

Додаткова спеціалізація: Правознавство

Науковий керівник:

Доктор історичних наук, професор

Національна шкала _____________________

Кількість балів: ______ Оцінка: ECTS _____

Голова комісії ______________     ______________

                                  (підпис)           (ініціали, прізвище)

Члени комісії:    ____________      _______________

                                  (підпис)       (прізвище та ініціали)

                                                                    ___________        ______________

   (підпис)        (прізвище та ініціали)

                                                                   _____________      ______________

                                                                        (підпис)          (прізвище та ініціали)

м. Вінниця – 2021 р

ЗМІСТ

ВСТУП        

РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ КОЛГОСПНОГО СЕЛЯНСТВА УКРАЇНИ В 1944-1954рр.        

1.1. Індустріалізація та колективізація  сільського господарства у 1944-1954рр.        

РОЗДІЛ 2. РАДЯНІЗАЦІЯ КОЛГОСПНОГО СЕЛЯНСТВА УКРАЇНИ В 1944-1954рр.        

2.1. Придушення «непокірного» колгоспного селянства в 1944-1955 рр.        

2.2. Масові репресії радянського режиму проти колгоспного селянства України в 1944-1954 рр.        

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ КОЛГОСПІВ В ПОВОЄННІ РОКИ.        

ВИСНОВКИ        

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ        

ДОДАТКИ        

ВСТУП

Актуальність. Коли Україна здобула незалежність, усі історичні процеси та факти повстали у зовсім іншому вигляді. Це пов'язано з тим, що радянська влада, бажаючи припіднести свій режим, усіляко перекручувала українську  історію. Тоталітаризм змушував тогочасних істориків, митців та поетів вихваляти тогочасний режим, зосереджуючись на важкій праці селян та робітників. Життя кожного звичайного селянина ставало на задній план, поступаючись місцем показникам виробленої продукції та статистичним звітам.

В таких, надзвичайно важких, умовах жила більша частина населення України. А з поверненням радянської влади, життя селян ставало ще важчим.

Варто підкреслити і те, що у післявоєнні роки в СРСР, зокрема в Україні, склалися відповідні умови для істотної перебудови соціально-економічної та політичної систем.

По-перше, це завершення індустріалізації та перехід до нового етапу розвитку суспільства — постіднустріального;

По-друге, радянське керівництво розуміло необхідність зміни репресивної системи, а найголовніше — це зміцнення православної церкви

По-третє, сільське населення очікувало на демократичні зрушення на тлі зростання авторитету радянського народу.

Актуальністю дослідження також є і недостатність у вітчизняній історіографії спеціальних науково-дослідних праць стосовно життя колгоспного селянства України в повоєнні роки з точки зору наявних у ті часи методів, заходів, прогалин радянського режиму. Тому виникає необхідність у всебічному дослідженні становища колгоспних селян України у 1944-1954 рр.

Об’єктом дослідження є життя колгоспного селянства України в повоєнні роки .