Розвиток рекреацiйного потенцiалу Украiни: оцiнка умов та перспектив

О.Ю. Снігова

РОЗВИТОК РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ: ОЦІНКА УМОВ ТА ПЕРСПЕКТИВ

Україна володіє значними природними і соціально-економічними рекреаційними ресурсами, які використовуються або можуть бути використані для відпочинку, оздоровлення, лікування і пізнавальної діяльності людей. Їх склад, структура, якість, потужність, ступінь використання та освоєння характеризуються значною регіональною диференціацією.

Природні ресурси мають дуже високий ступінь територіальної локалізації. Найбільша частка серед структурних компонентів                природно-ресурсного потенціалу України, за оцінками фахівців, належить земельним (близько 45%) і мінеральним (близько 30%) ресурсам. За запасами водних ресурсів із розрахунку на одиницю площі й на одного жителя Україна посідає одне з останніх місць у Європі. Україна має потужний рекреаційний потенціал. Сприятливі природно-кліматичні умови, природні об’єкти лікувально-рекре- аційного значення мінеральні води, лікувальні грязі, ропи тощо наявні у більшості регіонів України. Значним рекреаційним потенціалом володіють окремі сільськогосподарські регіони зі збереженими природними ландшафтами та можливостями виробництва екологічно чистих продуктів харчування. Саме вони можуть стати територіями розвитку сільського туризму, який користується особливою популярністю у європейських країнах. Наявність значної кількості історико-культурних об’єктів, архітектурних пам’яток, збереження народних        промислових        ремесел, національно-етнографічних традицій та особливостей регіонів є основою для розвитку туризму. Водночас значна кількість регіонів країни характеризується складною екологічною ситуацією. До умовно чистих територій належить менше 10% площі України. Це Львівська, Закарпатська, Івано- Франківська, Волинська, Рівненська, Тернопільська, Сумська, Чернігівська, Черкаська і Полтавська області та АР Крим.

Найбільший сумарний природно- ресурсний потенціал мають Донецька (більше 12%), Дніпропетровська (11%) і Луганська (близько 9%) області. Найпривабливішими регіонами з точки зору сукупності компонентів і властивостей довкілля, які сприяють рекреаційній діяльності, є АР Крим та Закарпатська область (близько 30%), Київська та Івано- Франківська (до 20%), Одеська та Львівська (близько 15%), Харківська (понад 15%)

області (табл. 1).

Водночас, незважаючи на економічну доцільність та високу потребу в розвитку рекреаційної сфери, простежується значна територіальна диференціація рівня освоєння та використання рекреаційного потенціалу. У деяких регіонах України рекреаційний потенціал недовикористовується або використовується неефективно. Така ситуація склалася в Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях, де разом із високим ступенем використання сукупного природно- ресурсного потенціалу та значним рівнем освоєння оздоровчих та рекреаційних територій простежується недовикористання наявного рекреаційного потенціалу. Разом із тим позитивним є той факт, що за прогнозними оцінками фахівців до 2026 р. підвищиться рівень освоєння та використання рекреаційного потенціалу України в цілому та її окремих областей, а саме: Вінницької, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької областей та АР Крим (табл. 1-2).

[pic 1]

© Снігова Олена Юріївна – кандидат економічних наук.

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ.

ISSN 1562-109X

Таблиця 2.       Оцінка       освоєння       та        перспектив        розвитку        оздоровчих та рекреаційних територій України5

5 Складено за даними: Галушкіна Т.П., Новосельська Л.І., Сударкіна О.О. Механізм реформування територіальної екологічної політики (на прикладі курортно-оздоровчих територій) // Экономические инновации. – 2005. – Вип.22. – С. 196-203.