Реставрація Мейджі та ii роль у становленнi сучасноi японськоi держави

Колосович Валерії

студентки ⅠⅠⅠ курсу історичного факультету

Житомирського державного університету

ім. Івана Франка

(науковий керівник: к.і.н., старший викладач О. В. Маркевич)

РЕСТАВРАЦІЯ МЕЙДЖІ ТА ЇЇ РОЛЬ У СТАНОВЛЕННІ СУЧАСНОЇ ЯПОНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Актуальність дослідження: дослідження даної події (причому в різних аспектах) було, є і буде цікавим для різних поколінь істориків. Адже, хоч літератури на дану тематику не мало, але все одно є що досліджувати. Наприклад, дослідження ролі реставрації Мейджі у процесі здобуття Японією державності, може бути корисним досвідом для інших країн. Також дослідження даної тематики сучасними істориками буде актуальним, тому що, за не одне десятиліття досліджень, назбиралось немало міфів, які потрібно розвінчувати.

Метою статті є дослідження та висвітлення реставрації Мейджі та її ролі у підтвердженні Японією права на свою державність.

Виклад основного матеріалу: постсередньовічна Японія знаходилась у дуже складному становищі. Політика попередньої влади не принесла успіху. Держава потерпала від неврожаю, бюджет не покривав навіть четверті потреб країни, процвітала інфляція. Деякі дослідники (Ю.Кузнецов; Г. Навліцька; І. Сиріцин) серед причин падіння сьогунату називають:

1. Важке економічне становище народу на початку ⅩⅠⅠ ст.;
2. Політичну кризу сьогунату;
3. «Відкриття країни» іноземними державами та укладення нерівноправних договорів [4, с.74].

Багато військових яких на той час називали самураями почали звинувачувати у відставанні сегунів Токугава, які допускали до влади лише добре знайомим їм людей, в вірності ідей яких були впевнені. Однією з ідей новаторів був представницький уряд, засновниками якого були  націоналістичні лідери реставрації - самураї низького рангу з провінцій Сатсума та Чосу. Важливо пам’ятати, що Мейдзі хоч і дивились на європейський досвід, але й бачили проблеми яких не хотіли допускати у Японії. Наприклад, деякі з членів уряду не допускали боротьби між різними політичними силами, яку можна простежити в історії наприклад США. На думку Мейджі, японська нація була єдиною в своїх почуттях та цінностях. Зокрема, Кідо Коін, що ліквідацією привілеїв самураїв наказав, щоб більші феодали (дайміо) віддали свої землі, імператору добровільно, як підтвердження їхнього патріотизму. Дослідниця В. Бесєдіна вважає, що процес переходу країни та суспільства від феодалізму до капіталізму хронологічно співпадає з періодом становлення японського просвітництва, що не могло не зіграти ролі в цих реформах та становленні країни загалом.

О.Мар’янко вважає, що саме в цей тяжкий для країни час політична думка японців розділилася на два табори: тих, хто привітав відкриття портів, і тих, хто захищав політику ізоляції(відкриття і закриття країни). Прихильники монархії відкрито й сміливо вимагали завершення політики сьогунату, адже вже було видно, що якщо терміново не прийняти необхідних заходів для відновлення Японії, вона просто перестане існувати. 6 квітня 1868 року в країні відбувся політичний переворот, в результаті якого імператор Муцухіто (пізніше Мейджі) став головувати країною. В той же день він проголосив документ «Клятвена хартія п’яти суспільних принципів», що де були чітко прописані головні принципи та напрями зовнішньої та внутрішньої політики впродовж другої половини ⅩⅠⅩ ст.

1. Ми будемо скликати наради й управляти народом, зважаючи на суспільну думку;

2. Люди вищих і нижчих класів, без винятку, будуть мати однакові права у всіх підприємствах;

3. Віджилі методи й звичаї будуть знищені, і нація піде по великому шляху неба й землі;

4. Знання будуть запозичуватися у всіх націй світу, і Імперія досягне вищого ступеня розквіту [3, с.143].

На початку хартії вказано: Цією хартією ми встановлюємо нашу ціль облаштування національного благополуччя на ширшій основі та створення конституції та законів. Це вело до … скасування феодальних титулів та уніфікації поділеної національної влади. Чи не узгоджується все це з переважною точкою зору у великих державах усіх п’яти континентів?          [2, с.347]