Періодизація видавничої справи

Робота

студентки 2 курсу ВДМР

Лавріненко Марини

Мною було проаналізовано кілька періодизацій історії книги.

Перша періодизація була розроблена Олександром Говоровим  (російський письменник і доктор історичних наук) і Тетяною Купріяновою (доктор історичних наук).

За цими авторами історія книги ділиться на такі періоди:

1. Письмо та писемність давніх народів ( у тому числі період античності) – період «усної» книги, кіпу, піктографія, ієрографічне письмо (згодом поява алфавіту), клинопису. У цей період зявляються такі перші рукописині книги як глиняні таблички, папірусні книги (стрічки та свитки), пергаментні книги, бамбукові та берестяні книги та нарешті паперові книги.
2. Книга  в середньовіччя: активне переписування книг, їх оздоблення, побудова монастирів, де здійснювалися ці переписи. Розвиток книги при університетах.  Згодом перехід книжної справи до майстрів-ремісників. Поява в 13 ст. поняття «бібліографія»
3. Книга 15-16 ст. – у перші століття книгодрукування – поява ксилографії в Китаї, друк в 1453 Гутенбергом своєї першої Біблії, друк зображень і всезагальне поширення книги та потреба в ній суспільства.
4. Книга в епоху буржуазних революцій і добу Просвітництва – поява політичних видань, зменшення формату книг та як наслідок її здешевлення. Поява газет. Перемога демократичної революції принесла повну свободу друку, книговиданню та книжковій торгівлі.
5. Книга та її прогрес в 19 столітті – поява ротаційних машин, удосконалення друку зображень, поява літографії та винайдення фотографії. Широкий запит на енциклопедії, словники, професійну літературу, белетристику. Поява дитячої та підліткової літератури.
6. Історія сучасної книги – капіталізм як рушійна сила розвитку книги. Зникнення слабко розвинутих країн, розвиток освіти тому популярність книги. Прогрес науки, техніки, культури зробив книгу засобом комунікації між державами та народами. Міжнародний ринок зробив можливим обміном інформації та книги. Поява та розвиток книжкових клубів та мереж книжкових магазинів.

Наступною була періодизація Йосифа Баренбаума (російський книгознавець, професор філологічних наук) та Інги Шомракової (російський книгознавець, доктор філологічних наук).

Вони поділили історію книги на такі періоди:

1. Давній світ
2. Античний світ
3. Середні віки (5-15 ст)
4. XV ст
5. XVІ ст
6. XVІІ ст
7. XVІІІ ст
8. Перша половина ХІХ ст
9. Друга половина ХІХ ст
10. Перша половина ХХ ст
11. Друга половина ХХ ст

Наступною була періодизація Валерії Йосипової (доктор історичних наук). Вона поділила історію книги на такі періоди: 

1. Рукописна книга.
2. Винайдення книгодрукування. Період ручного пресу. XV – XVIII століття.
3. Промисловий етап розвитку книгодрукування.  XV – XX століття.
4. Сучасний етап розвитку книгодрукування.

Також варто було розглянути періодизацію Миколи Тимошика (український вчений, журналіст, публіцист, літературний критик, видавець). М. Тимошик зробив більший акцент на українській книзі.

Тож Микола Степанович виділяє такі періоди:

1. Українська рукописна книга дохристиянської доби (середина IX -  середина X століття н.е.)
2. Книгописання в Давній українській державі після прийняття християнства (друга половина Х – ХVI століття).
3. Раннє українське друкарство (XV – XVII століття)
4. Видавнича справа в умовах цензури та обмежень (XVIII – початок ХХ століття).
5. Видавничий рух доби визвольних змагань українського народу (1917-1920)
6. Видавнича справа періоду радянської влади (1919-1990)
7. Видавнича справа незалежної України на етапі становлення (1990-2003).

Після проведення порівняльного аналізу періодизацій різних учених, можна побачити, що кожен автор зв’язував період розвитку книги з часовим ходом, тобто «за століттями». Це є спільною особливістю для авторів. Кожен із авторів виділяв період давнього світу та період появи друкарства.