Лекции по "Истории"

                                                                       Модуль 1
1. Еволюція людини та її суспільної організації

• Етапи антропогенезу:
  1 етап. Парапітек (дав початок сучасним гібонам і орангутангам, а також вимерлої гілки дріопітеків). Дріопітекі розділилися на три лінії: одна привела до сучасної горили, друга – до шимпанзе, третя – австралопітек.
  2 етап. Австралопітеки високорозвинені двоногі примати, що використовували предмети природного походження в якості знарядь (отже, австралопітеків ще не можна вважати людьми).
  3 етап. Людина уміла. Виготовлення галькових знарядь, м’ясоїди.
  4 етап. Людина прямоходяча. Могли знаходити соціальні і технічні рішення (вогонь, одяг, запас їжі та спільне проживання в печерах) проблем, пов’язаних з необхідністю вижити в зимову холоднечу.
  5 етап. Архантропи
                1) Пітекантроп – мавполюдина, прямоходяча
                2) Синантроп – використутовов вогонь та виготовляв кам’яні знаряддя
  6 етап. Палеоантропи (неадертальці). Особливості будови нижньої щелепи показують, що у них була зародкова мова. Жили групами, використовували печери.
  7 етап. Неоантропи (кроманьонці). Кроманьйонці утворюють єдиний рід та вид Homo Sapiens – людина розумна. Приручили тварин, почали освоювати землеробство, згуртування колективу, вдосконалення трудової діяльності). Виникнення кроманьйонців – завершальний етап формування людини сучасного типу.
  
  Еволюція суспільної організації:
  1. Людське стадо – перше об’єднання
  2. Родове об’єднання (кровний зв’язок, спільне володіння):
        1) матріархат
        2) патріархат
  
  2. Рання історія України: палеоліт, мезоліт, неоліт
  1) Ранній палеоліт (1 млн до н.е. – 150 тис р до н е)
         • припускаємо пітекантроп
         • смт Королеве – найдавніша стоянка
         • використання вогню, але невміння його добувати
         • ручне рубило – основне знаряддя
  2) Середній палеоліт (150 тис до н е – 40 тис р до н е)
  • неадертальці
  • стоянка Киїк-Кобі (Крим)
  • оселення в печерах через суровий клімат або спорудження житла з кісток мамонтів
  • вміння добувати вогонь
  • використання гостроконечників та скребла
  3) Пізній палеоліт (40-12 тис р до н е)
  • кроманьонці
  • полювання
  • родові общини – колективи з 25-40 осіб з родичів
  • Мізинська стоянка, Кирилівська стоянка
  • знаряддя спеціального призначення (голки, шила, скребачки, ножі, сокири)
  
  4) Мезоліт (9-6 тис до н е)
  • лук і стріли
  • човни
  • приручення собаки
  • Журавська стоянка
  5) Неоліт (6-4 тис до н е)
  • неолітична революція
  • глиняний посуд
  • шліфування, розпилювання, свердління
  • прядіння, ткацтво
  • Кам’яна могила
  
  3. Життя і побут стародавньої людини на території України
  ПИТАННЯ 2, 4.
  
  4.  “Неолітична революція”. ЇЇ значення для розвитку людства
  • від збирання до відтворення
  • осілий спосіб життя
  • шлфування, розпилювання, свердління
  • збільшення тривалості життя
  • населення Землі збільшилося в 5 разів
  Наслідок: досягнення н.р. впритул підвели людину до виникнення цивілізації
  
  5. Мідно-кам’яна доба в історії України. Трипільська культура
  Мідь була першим металом, що людина навчилася обробляти.
  Мідно-кам’яна доба пов’язана з трипільською культурою (4 тис до н е – сер 3 тис до н е)
  • Вікентій Хвойка
  • Протоміста
  • перелогове рільництво (використання земель, поки не вичерпувалася їхня родючість)
  • культ материнства
  • невідомість походження та зникнення
  • досягнення в керамиці
  
  6. Бронзовий вік на території сучасної України
  • винахід бронзи (олово+мідь)
  • удосконалення зброї
  • 2 тис-1 тис до н е
  • поява лучника-вершника
  
  7. Ранній залізний вік
  • новий суспільний поділ праці (ремесло виокремлюється від сільського господарства)
  • війна стає ремеслом для частини населення
  • міграції
  • кочові народи
  • переворот виготовлення знарядь праці
  
  8. Кіммерійці 
  • початок залізного віку
  • іраномовний кочовий народ
  • основою господарства конярство
  • писемні джерела: «Одісея» Гомера, Геродот
  • 9 ст. до н е
  9. Скіфська держава
  • 7 ст до н е
  • основою господарства є конярство
  • царські кургани – період розквіту (Чортомлик, Товста Могила, Солоха)
  • іраномовні
  • найбільше піднесення за часів царя Атея, він карбував власну моменту
  • причина занепаду: погіршення природних умов, господарства
  •  проте вони не зникли, а пішли на південь і створили дві Малі Сківії
  10. Сармати
  • 3 ст до н е-3 ст н е
  • жили племенами
  • побут схожий на скіфський
  • кочовики
  • грабування інших племен
  • велике місце займають воєнні походи
  • край сарматам поклали готи, тюркомовні гуни
  11. Еллінська колонізація Північного Причорномор’я
  • 7 ст до н е – поява перших грецьких поселень у Півничному Причорномор’ї (Тіра, Ольвія, Херсонес, Пантикапей)
  • міста-поліси
  • демократичні чи аристократичні республіки (виняток: Боспорське царство)
  • вирощування зерна, винограду
  • рибальство, скотарство
  • через прихід у 70-ті рр 4 ст гунів відбувається Велике переселення народів, гуни знищили Боспорське царство та міста-поліси (крім Херсонеса Таврійського та Пантікапея)
  12. Концепції походження слов’ян:
  1) Дунайська (Нестор Літописець). Прабатьківщина: сучасна Угорщина
  2) Вісло-одерська. Пб: межиріччя Вісли та Одеру
  3) Вісло-Дніпровська (Рибаков). Пб: межиріччя Дніпра та Вісли, центр: Придніпров’я
  4) Азійстка (Гумільов). Предки: скіфо-сармати. Або слов’яни прийшли разом з гунами
  13. Етногенез слов’ян.
  ПИТАННЯ 12
  14. Етапи розвитку Київської Русі:
  1 етап: 1) швидке територіальне зростання
               2) Олег (882-912), Ігор (912-945), Ольга (945-964), Святослав (964-972)
               3) Київ – матір градам руським
  2 етап: розбудова, розвиток
  • Володимир Великий (978-1015)
  • об’єднання Русі
  • збірник «Руська правда»
  3 етап: феодальні усобиці після Ярослава Мудрого
  • політичне ослаблення
  • Володимир Мономах (1113-1125)
  • Мстислав (1125-1132)
  4 етап: поліцентралізація. Галицько-Волинське князівство
  15. Походження назви «Русь»
  • скандинавське походження (назва варягів)
  • наддніпрянське (назва річок з коренем «рос» у басейні Дніпра)
  • фінська («ruotsi», назва варяг)
  Спочатку «руссю» називали скандинавів, що складали дружини новгородських і київських князів. Коли дружини поповнювалися слов’янами, назва «русь» поширилася на всіх
  16. Князювання Аскольда і Діра (862-882)
  Версія 1. Варязькі воєводи
  Версія 2. Нащадки Кия
  Версія 3. Аскольд і Дір – одна людина (бо мало відомо про Діра)
  Князювання: пожвавлення торгівельних і культурних зв’язків Русі і Візантії. Аскольдове хрещення (наприкінці 860-х).
  Убиті Олегом
  17. Внутрішня та зовнішня політика Олега та Ігоря
  Олег підкорив древлян, сіверян. Приєднав землі радимичів, пішов проти уличів і тиверців.
  907 р – переможний похід проти Візантії. Укладено вигідні умови
  Міжнародне визначення Руської держави.
  Закінчення періоду становлення Київської держави.
  Ігор переміг древлян, наложив дань на них.
  Боротьба з печенігами («Слово о полку Ігореві»)
  941 р – рушив на Царгород. Поразка.
  944 р – укладено мир (дуже не корисний)
  Вів войну з древлянами (вони його вбили під час повторного збору данини)
  18. Реформи княгині Ольги
  • Як свідчить літопис, Ольга, приборкавши деревлян, заходилася впорядковувати збір данини – аби запобігти в майбутньому спалахам невдоволення, подібним до тих, внаслідок яких і загинув її чоловік.
  • Княжою владою було передбачено різні розміри і види данини: у літопису їх названо уставами, уроками, оброками.
  • Поблизу великих міст Ольга позакладала погости – адміністративно-господарські осередки, де представники князівської влади регулярно збирали встановлену данину, чинили суд тощо. Отож Ольга, згідно із цим тлумаченням, замінила сезонне полюддя регулярним збором данини в погостах.
  19. Князь Святослав 
  • 964-972
  • Син Ольги
  • 965 – розгромив Хозарський каганат та столицю Ітиль, що було негативно для України, адже вони захищали від набігів кочовиків
  • 967 – Балканська кампанія (2 походи)
  • 971 – підписання мирного договору з Візантією, відмова претензій на візантійське володіння в Кпму
  • Загинув, попавши в засідку печенігів
  20. Князювання Володимира Великого
  • 980-1015
  • заміна родоплемінного поділу К.Р. на територіальний
  • до Київської держави увійшли землі волинян та карпатських хорватів
  • прийняття християнства (!)
  • встановлення рівноправних відносин з християнськими країнами
  • заснування церковної організації
  • Змієвий вал – дерево-земляні укріплення проти печенігів
  • Десятинна церква
  21. Християнізація Русі (988)
  ПИТАННЯ 20
  • зміцнення влади київського князя
  • покладено край породженим місцевими язичницькими віруваннями настоям замкненості від інших територій
  • тісніше згуртовано різноплемінні території навколо Києва
  22. Русь за часів правління Ярослава Мудрого (1019-1054)
  • 1019 р
  • син Володимира
  • 1036 – стає единовладним володарем
  • повернув під свою владу червенські міста
  • остаточно здолав печенігів
  • розбудував Київ
  • опікувався будівництвом церков
  • за його сприянням у 1051 було поставлено першого митрополита з русичів – ним став Іларіон
  • «Правда Ярослава» (писаний збірник руських законів)
  • міждінастичні шлюби стосовно дочок
  • новий принцип столонаслідування, що грунтувався на старшинстві і полягав в тому, щоб кожен із синіми почергово перебував на київському столі
  23. Триумвірат Ярославовичів – початок феодальних воїн
  • 1073 – між синами стався разкол
  • Святослав пішов на Київ, вигнавши Ізяслава і став великим князем київським
  • 1073-1076 – князювання Святослава
  • після стає князем Всеволод, що раніше підтримував Святослава
  • 1078 -  Ізяслав знов посів київський стіл
  • цього ж року повновладним київським володарем знову став Всеволод
  • 1093 – наступник Всеволода на великокнязівському столі Святополк Ізяславович
  • 1113 – кияни вимагали за князя Володимира Мономаха (після смерті С.І.)
  24. Володимир Мономах та Мстислав Великий
  • Володимир (1113-1125)
  • ухвалено «Устав» (доповнення до «Руської правди»)
  • збудувано міст через Дніпро
  • династійні шлюби
  • 80 успішних походів
  
  • Мстислав Великий (1125-1132)
  • походи на Литву
  • закладено церкви святого Федора, Богородиці Пироговщої
  • після смерті Русь распалася на окремі політично незалжені князівства
  25. Формування удільних князівств. Любецький з’їзд 1097 р. та його значення.
• Володимир Мономах
  • схвалив принцип князівської вотчини (один князь на один уділ по спадщині)
  • Київ – вотчина нащадків Ізяслава (в особі Святополка Ізяславича)
  • Чернігів – Святославичем
  • Переяслав – Володимирові Всеволодовичу
  26. Київська Русь за часів феодальної роздробленності
  • причина: розвиток великого землеволодіння, зміцнення його вотчиної форми
• 15 удільних князівств, з яких 5 сформ. На укр. Теренах: Київське, Чернігівське, Переяславське, Волинське, Галицьке
• Різний етнічний склад
• Київ залишався стольним містом
• За право покняжити змагалися руські князів з різних князівств
• Князі збиралися на зїзди
• Форма правління : колективний суверенітет (за оцінкою сучасних істориків)

27. Боротьба Русі з кочовиками Степу (печеніги, половці)

У 915 р. літописи фіксують першу появу на Русі. Вони уклали з київським князем мирну угоду, але вже через кілька років князь Ігор воював із ними. Як свідчать літописи, упродовж 915–1036 pp. Київська Русь 16 разів воювала з ними, не рахуючи дрібних сутичок.Остаточну поразку печенігам під стінами Києва в 1036 р. наніс Ярослав Мудрий. . Великі походи 1103, 1107, 1109 та 1111 pp. закінчилися перемогою княжих військ. Походи проти половців доповнювалися заходами щодо зміцнення південних кордонів Русі.