Історія мого населеного пункту

Міністерство освіти і науки України

Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки

                                                 Історичний факультет

                                     Реферат

                                                             На тему:

                                    Історія мого населеного пункту

                Підготував:

                                                          студент 2 курсу

                                                           Байцим В.О.

                                                                                    Перевірила: Старший викладач

         Понєдєльник Л.А.

                                                                2017

                                               Старий Чорторийськ

        Село Старий Чорторийськ Маневицького району Волинської області. Вперше назва зустрічається в «Повісті минулих літ» під 1100 роком. Вже тоді місто Чорторийськ  виступає як значний населений пункт і центр невеликого удільного князів-ства Волині.

Існує декілька версій походження назви Чорторийськ. Так, наприклад, відомий дослідник Волині другої половини XIX ст. отець А. Сендульський, перу якого належить цілий ряд історичних розвідок, вважав, що в основу назви найдавнішого  поселення, міста, а потім містечка Чорторийськ покладено один із двох факторів:  природний або географічний. За його словами, може бути, що річка Стир, яка про-тікає в цій місцевості, весною, особливо під час повені, котила розбурхані хвилі і  розриваючи береги, робила урвища. В подібних випадках в просторіччі не раз мож-на було почути, що вода «якъ чортом  рые» (мова оригіналу) і від цього могла виникнути назва поселення – «Чарторійскъ» (1) (за тодішнім російським правописом). Але не зрозуміло: якщо чорт риє, то чому Чарторийськ, а не Чорторийськ.

Подібної точки зору дотримувався відомий радянський мовознавець О.М. Трубачев. В перекладеному і доповненому ним словнику М.Фасмера,  він зазна-чає, що слово чорторий (рос.-черторой) найпростіше пов’язувати зі словом чорт (рос.-чëрт) (2). Як відомо, слово чорт (праслов’янське-čъrt, словенське-črt, чеське і словацьке-čert, польське-czart)  за релігійними уявленнями означає «злий дух, породження пекла», «біс, диявол». Проте це слово відсутнє в словнику І.І.Срезневського, до якого ввійшли слова з усіх відомих пам’яток давньоруської писемності, а, отже воно є значно пізнішого походження. В давньоруський період вживалися слова біс (рос.-бес) та диявол (рос.-диявол= диавол=дияволь=дьявол) (3). Це підтверджує сучасний російський мовознавець П.Я.Черних, який зазначає, що слово чорт (рос.-чëрт) «в письменних памятниках древне-русского языка не встречается» і вперше, як прізвисько Васко Черт, вжите у 1495 році, а польське czart, тобто чорт – відоме з XIV ст. (4).                            

Як зазначалося вище, о. А.Сендульський вважав, що в основі назви міг лежати географічний фактор. На його думку, в тому місці, де було засноване поселення, «пролегала некогда черта, отделявшая одно словянское племя от другого и этой чертой был ров – в просторечии рив, от чего произошло назва-ние Черторив - преобразившийся  в последствии времени в устах народа в Черторийск». (5).  

Можна погодитися з тим, що  в епоху Початкового зведення (складене в 1093 – 1095 рр.) і яке стало основою для першої редакції «Повісті минулих літ», літописний Чорторийськ  був крайнім оборонним городом Волинської землі. Але, в такому випадку, єдиною «чертою» (межею, лінією), яка могла б розділяти слов’янські племена (волинян – дреговичів на північному сході чи волинян – деревлян на сході) повинна бути річка Стир, а не глибокий рів. За дослідженням М.П.Барсова, в епоху Початкового зведення межа Волинської землі (племені волинян) «… шла к верховьям  Припяти и по правой стороне этой реки, захватывая устья ее притоков Турьи, Стохода и Стыри, затем на юг по во- доразделу между Стырем и Горынью до р. Вильи, впадающей в Горынь у Острога» (6).