Управління державним боргом

Управління державним боргом

Управління державним боргом полягає в забезпеченні платоспроможності держави, тобто можливості погашення боргів. Це стосується як поточного, так і капітального боргу. Щодо поточного боргу, то потрібно забезпечити реальні джерела його погашення. Для капітального боргу важливо встановити такі строки його погашення, коли будуть наявні необхідні для цього джерела.

Проблеми державного боргу не у його величині (в абсолютних сумах відносно ВВП та обсягу бюджету), а в забезпеченні платоспроможності держави, яка визначається трьома головними чинниками:

• наявністю ресурсів, тобто потенційних джерел доходів та всіх видів самофінансування;

• динамікою видатків, які залежать від рівня соціальноекономічного розвитку країни;

• бажанням кредиторів купувати боргові зобов’язання.

В управлінні внутрішнім і зовнішнім боргом є певна специфіка. Платоспроможність за внутрішніми позиками забезпечується, як правило, за рахунок внутрішніх джерел. Платоспроможність за зовнішнім боргом залежить насамперед від валютних надходжень. Обслуговування державного боргу – це комплекс заходів держави з розміщення облігацій та інших цінних паперів, погашення позик, виплати процентів за ними, а також уточнення і зміни умов погашення раніше випущених позик та визначення умов і порядку здійснення нових державних запозичень. Обслуговування державного боргу здійснюється Міністерством фінансів України через банківську систему шляхом:

• розміщення облігацій внутрішніх державних позик та інших цінних паперів;

• їх погашення;

• виплати доходів за ними.

Для цього у складі Державного бюджету України створюється фонд обслуговування державного внутрішнього боргу.

Видатки з управління державним боргом складаються із виплати виграшів, річних процентів з погашення запозичень, видатків на виготовлення, переказ і реалізацію цінних паперів держави, а також на проведення тиражів виграшів та тиражів погашення тощо. Основну частку видатків становлять виплати виграшів та процентів.

Під час обслуговування зовнішнього державного боргу визначається коефіцієнт обслуговування. Він обчислюється як відношення всіх платежів із заборгованості до валютних надходжень держави, виражене у процентах. Сприятливим рівнем прийнято вважати значення цього показника до 25 %.

Граничні розміри державного боргу України, його структуру, джерела і строки погашення встановлює Верховна Рада України одночасно з прийняттям Закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Джерелами погашення внутрішнього боргу є: