Характеристика природно-ресурсного потенціалу Луганської області

УДК  

«Характеристика природно-ресурсного  потенціалу

Луганської області»

                                                                                             Кібасова Т. І.

                                                                                    Студентка 1 курсу

Групи 6.02.22.14.02

Фінансовий факультет

ХНЕУ ім. Семена Кузнеця

Усі виробничі ресурси являються обмеженими і рідкісними. Особливо гостро ця економічна проблема стоїть перед природними ресурсами - землею, лісами, родовищами корисних копалин, водних ресурсів, тваринним світом, без яких неможлива господарська діяльність.

Саме тому актуальність аналізу розвитку природних ресурсів  пов’язана з вигідним географічним розташуванням, близькістю джерел сировини, багатогалузевістю промисловості, розвиненості мережі транспортних комунікацій Луганськії області перед іншими регіонами України.

Предметом дослідження обрано територіальну організацію продуктивних сил природно-ресурсного комплексу Луганської області.

Об'єктом  являється природно-ресурсний потенціал, як невід'ємна складова продуктивних сил.

Питання природокористування вивчали відомі вітчизняні вчені - М.М. Паламарчук, О.Т. Діброва, А.Н. Алимов, Ф.Д. Заставний, С.А. Генсирук, А.М. Маринич, П.Р. Шищенко, В.О. Горленко, М.Р. Ігнатенко[1].

У Луганській області серед паливних ресурсів головне місце займає видобуток кам’яного вугілля, де 66,6% складає антрацит, а 33,3% - коксівне вугілля. Але, нажаль, через стан політичного загострення на Україні, видобуток вугілля в жовтні 2014 року скоротився на 58,8% порівняно з відповідним місяцем 2013 року і склав 2,3 млн т[2].

 У багатьох районах Луганська  поширені будівельні матеріали: щебінь, пісок, глина, вапно, крейда, гіпс, камінь, вапняк, піщаник, що широко використовуються в будівництві. Для будівельної індустрії області підготовлено 123 родовища нерудної сировини, які враховані у Державному балансі запасів, в тому числі: 41 будівельного каміння, 33 цегельно-черепичної сировини, 19 карбонатної сировини, 1 керамічної сировини, 1 гіпсу[3].

Важливим фактором розвитку Луганщини являється те, що території області ведуться роботи по створенню власної сировинної бази фосфатної сировини. В результаті пошуків на території області виділені ряд перспективних ділянок з загальними прогнозними ресурсами 1166 млн т фосфоритів[2].

В області розвідана та експлуатована наступна низка родовищ природного газу: Краснопопівське (21,5%), Боровське (7,3%), Капітонівське (11,2%), Муратовське (7,6%), Лобачівське (17%), Кондрашевське (23,4%), Вильховське (6,4%), Макіївське (3%),  Зайцівське (2,6%)[3]. Структура родовищ природного газу у Луганській області за 2013 рік представлена на рис. 1. [pic 1]

Рис. 1. Структура родовищ природного газу у Луганській області

На базі природних ресурсів у регіоні створені великі виробничі потужності у різних галузях. З багатьох видів промислових виробів область займає провідне монопольне місце в Україні, забезпечуючи 30% обсягу видобутку кам'яного вугілля, 16% первинної обробки нафти і випуску нафтопродуктів, 7% - азотних добрив, 4% кальцинованої соди, 11% - синтетичних смол і пластмас, 15% - віконного скла, 17% - тарного картону[3]. Стуктура виробничих галузей Луганського регіону за 2013 рік представлені на рис. 2.