Характеристика офшорних зон ОАЕ та Уругваю

РЕФЕРАТ

на тему:

«Характеристика офшорних зон ОАЕ та Уругваю»

ВСТУП

     Найчастіше термін «офшор» («офшорна зона») тепер означає країну, законодавство якої дозволяє або взагалі не сплачувати податки, або сплачувати їх за зниженою ставкою. Найчастіше офшорами є держави, що розвиваються. Влада такої країни бере певну плату за реєстрацію офшору й так поповнює місцевий національний бюджет. З одного боку, офшори не впливають на внутрішню економіку цих держав, оскільки не ведуть бізнес на їхній території, а з іншого – є постійним джерелом доходу, тому що сплачують, як мінімум, установлені мита. У бюджетах деяких країн це джерело доходу навіть становить основу економіки і є фундаментом національного добробуту. Актуальність вивчення особливостей функціонування фінансових офшорів студентами-економістами пояснюється тим, що потрібне розуміння специфіки боротьби з виведенням коштів в офшори, чому зараз в Україні приділяють значну увагу, особливо після оподаткування так званих панамських паперів. Фінансові офшорні зони характеризуються спрощеним і прискореним процесом реєстрації іноземних осіб, у ході якого сплачується символічна сума збору в бюджет країни. Нерезидентам установлюють знижені ставки зі сплати податку з прибутку та прибуткового податку з фізичних осіб. Фінансові офшорні компанії звільняються від державного валютного контролю, тому можуть бути впевнені в конфіденційності своєї діяльності, що реалізується веденням закритих реєстрів акціонерів і директорів та відсутністю необхідності у здаванні фінансової звітності. Для того, щоб захистити національний бізнес, на фінансові офшорні компанії накладено заборону на ведення підприємницької діяльності в межах офшорної зони. Дохід офшорної зони представлений зборами за реєстрацію та перереєстрацію, податковими надходженнями, витратами на утримання представництв офшорних компаній

Особливості офшорної діяльності в Обʼєднаних Арабських Еміратах (на прикладі Князівства Дубай)

6.1. Загальні умови функціонування фінансової системи країни

Країна включає сім еміратів, кожен із яких має власну специфіку й надає широкі можливості для підприємництва, насамперед у вільних економічних зонах (ВЕЗ). Кожен емірат в Обʼєднаних Арабських Еміратах встановлює свою податкову систему, але в них є багато спільного. В Еміратах немає ПДВ, податку на прибуток підприємств (крім підприємств нафтової промисловості й банківських структур), на приріст капіталу, податку на доходи фізичних осіб та низки інших податків. Компанії з великими грошовими оборотами сплачують податок у розмірі 10, 20, 30, 40, 50 % (залежно від прибутку). У готельному бізнесі стягується податок із доходів у розмірі 17 %, а у сфері комерційної нерухомості – за ставкою 10 %. Три податки стягуються за ставкою 5 %: податок на житло, на послуги готелів, розважальну діяльність. В ОАЕ діє понад 25 вільних економічних зон. Підприємства, зареєстровані в них, на 15 років звільнені від податків. Дозволено продовжити цей режим ще на 15 років. Співробітники таких підприємств звільнені від усіх податків на особисті доходи. Іноземним інвесторам у ВЕЗ надається право на 100 % володіння компанією, для них існує спрощене митне оформлення й відсутність обмежень на вкладення капіталу. Зараз відкрити офшори можна на території двох еміратів: Дубаю та Рас-Аль-Хайми. Офшорні компанії не мають права вести свій бізнес на території ОАЕ чи бути засновниками місцевих компаній. В ОАЕ дотримуються принципів функціонування ісламської моделі в економіці. У країні податки існують переважно у вигляді ліцензій, які, однак, дають змогу утримувати міста й містечка в зразковому стані. Медицина та освіта – безкоштовні, кожен громадянин може навчатися в будь-якому престижному університеті світу за рахунок держави, Проте останнім часом жителі Обʼєднаних Арабських Еміратів віддають перевагу вітчизняній освіті: для цього сюди на роботу запрошують найкращих викладачів з усього світу. Школярі отримують стипендію – «еквівалент заохочення» до знань доволі солідний. А якщо учень у позанавчальний час вирішить підробити, скажімо, на автомобільній стоянці, то отримає за свою активність 800 доларів, плюс доплату від держави (разом – близько 1500 дол., 96 однак розраховувати на таку суму можна тільки у випадку, якщо ви – громадяни цієї держави, а не заробітчани). Рівень доходів дає змогу не перейматися думками про «чорний день»: щодо цього тут усе спокійно й розмірено. 59 тисяч мільйонерів на 3,5 млн населення, із яких три чверті – тимчасово працевлаштовані приїжджі робітники, задіяні, зазвичай, у сфері обслуговування й виробництва. Машини на дорогах – ніби щойно із салону. Кожен живе у двох, триповерхових будинках із білого каменю, які абсолютно безкоштовно зводить держава. Пріоритети мають молодята: щойно народжена дитина отримує житло, за нашими мірками – розкішну віллу, можливість безвідсоткового кредиту на необмежений термін і багато інших приємних подарунків від держави, як-от виплати на народження дитини та на наступне її виховання. Існують навіть виплати на дружину. ОАЕ планує із часом увести ПДВ. Підвищеною ставкою обкладатимуться продажі товарів люксового сегменту, алкоголь і тютюн, а продаж товарів повсякденного попиту буде звільнено від ПДВ. Водночас поки немає інформації, коли і як буде запроваджуватися ПДВ, але компаніям і споживачам нададуть дворічний період, щоб підлаштуватися під правила оподаткування. Крім того, уряд ОАЕ працює й над проектом нового закону про корпоративний податок. Ставку цього податку ще узгоджуватимуть. ОАЕ уклало угоди про уникнення подвійного оподаткування з 45 країнами. 6.2. Особливості податкового стимулювання залучення інвестицій у Князівстві Дубай Особливий статус в ОАЕ має Князівство Дубай, яке спеціалізується на торговій і фінансовій діяльності та є офшором. На початку 1980-х років дубайський уряд створив ультрасучасний фінансовий центр, який має статус ВЕЗ. У 1990-ті роки в ОАЕ виникли інші аналогічні центри, які залучили інвестиції великих інформаційних і комунікаційних компаній. Причому Дубай відкрив свою економіку не лише для великих інвесторів, а й для дрібних, готових працювати в дешевих проектах. «Відкрита економіка і ставки на комерційно успішні, а не грандіозні, але ефективні проекти – це те, що відрізняє ОАЕ (і найперше Дубай) від сусідньої Саудівської Аравії. Досвід ОАЕ, де була побудована динамічна економіка, де вдалося розвинути не тільки нафтовий сектор, а й інші галузі, раніше не типові для Ближнього Сходу, доцільно переймати й іншим нафтовидобувним країнам», – 97 уважає Ранда Аламі, економіст Оксфордського інституту міжнародних стосунків. Основною перевагою Дубаю в очах інвесторів стала відсутність податків на прибуток, на капітал, на репатріацію капіталу. Правда, «податковий» рай не поширюється на підприємства нафтопереробки й місцеві банківські заклади. Мухаммед Алі Алаббар, глава Економічного департаменту Дубаю, зазначив, що «завдяки розумній політиці оподаткування, рівень зростання економіки Дубаю з 1995 року становить близько 10 % в рік. Це найбільший ріст у світі». Крім того, між ОАЕ та багатьма країнами укладено угоди про уникнення подвійного оподаткування. Часто корпорації реєструють свої підприємства в ОАЕ для оптимізації оподаткування при проведенні зовнішньоекономічних операцій. Сьогодні Дубай займає лідируючі позиції за низкою параметрів ділової ефективності. Йому належить перше місце у світі щодо раціональності фінансової політики, третє – за гнучкістю урядового курсу. Цю оцінку дано авторитетною незалежною організацією – Швейцарським міжнародним інститутом адміністративного розвитку. У 2002 р. уряд цієї країни прийняв Декрет про право іноземців купувати землю й будинки в повну власність, а не на правах довгострокової оренди, за відсутності щорічного податку на нерухомість, на спадщину, прибуток, із продажу нерухомості та інших обовʼязкових зборів, які існують у багатьох інших країнах. До того ж при купівлі нерухомості надається трирічна резидентська віза з можливістю автоматичного продовження. А банки видають іноземним громадянам кредити на купівлю нерухомості. Результат дій уряду не змусив себе чекати. Зараз у Дубаї живуть майже 100 тис. громадян Європейського Союзу. А щорічне зростання в будівельному секторі до кризи 2008–2009 рр. становила 30 %. При цьому ціни на нерухомість за останні роки перед кризою зросли більше ніж удвічі. Це обумовлено двома причинами: по-перше, величезну кількість нерухомості у 2003– 2004 рр. викупили спекулянти; по-друге, лише невелика частина будинків була готова до введення в експлуатацію, що створило кризу пропозиції. Але основна галузь для Дубаю – туристична. Сьогодні вона дає емірату 17–18 % доходу, тоді як нафтова – 13 %. Щорічно сектор туризму збільшується на 10–15 % у грошовому виразі. У 2005 р. Дубай відвідали 6,2 млн туристів (майже в шість разів більше від чисельності населення емірату). Прибуток від туризму – 3,5 млрд (за 2008 р. він зріс майже на 42 %). Халед бін Сулейм, генеральний директор Департаменту туризму Дубаю, заявив, що за такими показниками, як 98 рентабельність туристичного сектору й темпи його росту, Дубай у 2008 р. вийшов на перше місце у світі, випередивши Нью-Йорк, Париж і Сингапур. А у 2010 р. влада міста очікувала, що країну відвідають 15 млн туристів. Дубай уже зараз багато хто називає світовою столицею туризму. У кінці 2009 р. Дубай зіткнувся з величезною фінансовою проблемою – оголошенням фінансової неспроможності фонду «Dubaj World», борги якого сягнули 60 млрд дол. США. Але владі ОАЕ вдалося призупинити цю фінансову кризу за рахунок коштів нафтового фонду країни.