Сукупні витрати і рівноважний ВВП

План

Вступ

1. Поняття сукупних витрат, їх характеристика

2. Сукупні витрати і рівноважний ВВП

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

В кейнсіанській теорії макроекономічної рівноваги аналізується вплив змін сукупних видатків на стан національної економіки і використовується поняття «рівноважний рівень національного виробництва» або рівноважний ВВП.

Рівноважний ВВП – такий обсяг національного виробництва, коли сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції, і при цьому сукупна кількість всіх вироблених товарів дорівнює сукупній кількості закуплених товарів. Для нормального функціонування ринкової системи необхідно, щоб макроекономічна рівновага забезпечувалася рівновагою між сукупними витратами (AE) та обсягом ВВП, який повинен досягти рівноважного рівня.

Дотримання цієї умови означає досягнення макроекономічної рівноваги на всіх товарних ринках країни, коли сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції.

Умову досягнення рівноважного ВВП у національній економіці відображають такі рівняння: AD = AS, тоді AE = Ye, або C+ I+ G+ NX = Ye

В реальній економіці фактичний ВВП дуже часто відхиляється від рівноважного рівня, тому що він нестабільний, в першу чергу, через коливання обсягу інвестицій (вплив факторів доходного і технологічного характеру). Згідно з кейнсіанською теорією рівноваги, рівноважний обсяг виробництва може складатися і за неповної зайнятості, наприклад, в умовах депресії, або при значному безробітті. Тоді фактичний рівноважний ВВП буде меншим за рівноважний обсяг національного виробництва при повній зайнятості. В процесі аналізу рівноваги між сукупними витратами і обсягом ВВП за кейнсіанським підходом застосовуються дві моделі: - модель «витрати - випуск» або «кейнсіанський крест», - модель «вилучення – ін’єкції».

1. Поняття сукупних витрат, їх характеристика

Сукупні витрати (АЕ) — загальна сума видатків усіх покупців на кінцеві товари та послуги, вироблені національною економікою. Ці витрати мають бути достатніми для реалізації усього створеного продукту.

Структурно-логічна схема сукупних витрат зображена на рис. 1.

[pic 1][pic 2]

Рис. 1 Структурно-логічна схема сукупних витрат

 Відповідно до кейнсіанської точки зору, кількість вироблених товарів і послуг, а також рівень зайнятості безпосередньо залежать від рівня сукупних витрат. Таким чином, сукупний попит створює сукупна пропозиція, а не навпаки, як в законі Сея. Тому державне регулювання економіки має бути направлено на сукупний попит. Відмінність кейнсіанської моделі макроекономічної рівноваги від широко використовуваної моделі AD-AS полягає в тому, що вона відображає зв'язок реального ВНП і доходу, а в макромоделі AD-AS показано зв'язок реального ВНП і рівня цін.

Представники кейнсіанства піддають детальному аналізу компоненти сукупного попиту з метою виявлення найбільш значимого з них для економічного розвитку з позиції державного впливу на національне господарство.

Сукупний попит складається з попиту на споживчі товари, на інвестиції, урядових витрат і чистого експорту.

Найважливіша складова сукупного попиту, на яку припадає, як правило, більше 50% загального розміру сукупного попиту - це попит на споживчі товари.

Споживчий попит залежить від багатьох факторів, включаючи рівень цін, економічні очікування, накопичене багатство, традиції в суспільстві, рівень оподаткування, політичну, а також демографічну ситуацію, звички людей, ставки відсотка за споживчими кредитами, очікування інфляції і ін. Але визначальним елементом споживання вважається особистий прибуток.

Споживання - це частина доходу, яка використовується для придбання товарів і послуг. Частина, що залишається після здійснення всіх споживчих витрат, складають заощадження.Кейнс пов'язував прагнення населення до заощадження, перш за все зі змінами в доході, але ніяк не величиною процентної ставки.

Загальний рівень і динаміку споживання і заощаджень досліджують за допомогою таких інструментів, як функція споживання і функція заощадження.Споживання - це функція від наявного доходу, також як і заощадження.