Молодiжне безробiття на свiтовому ринку працi та його наслiдки

Ульянова Л.П., доц.

Уаба А.Е., студ. гр. ЕФ-16-1

МОЛОДІЖНЕ БЕЗРОБІТТЯ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ПРАЦІ ТА ЙОГО НАСЛІДКИ

Проблема забезпечення зайнятості та працевлаштування молодих людей є однією з найактуальніших для сучасної економіки. При цьому економісти-теоретики та практичні фахівці ще в достатній мірі не оцінили справжні масштаби не розв’язаних питань в процесах організації продуктивної діяльності працездатної молоді.
     Дослідження показує, що важливою тенденцією у механізмі функціонування сучасного ринку є зростання числа так званих «працюючих бідних» серед молодих людей. Вони продовжують працювати та при цьому залишаються в категорії малозабезпечених. Статистика свідчить, що 156 мільйонів молодих людей - це 37,7% працюючої молоді у світі - сьогодні живуть в умовах крайньої бідності (отримують менш ніж на $1,90 на душу населення в день) або в помірній бідності (їх доходи знаходяться в межах від $1,90 до $3,10). Серед дорослих працівників цей показник менше, він становить 26%. Низький життєвий рівень спонукає частину молодіжного сектору виїжджати за кордон у пошуках більш високого заробітку або інтегруватися в економічні зв’язки тіньового сектору. 
      Серед чинників, які впливають на труднощі працевлаштування, необхідно виділити недостатність інформації молоді про стан сучасного ринку праці, що не дозволяє їм зробити правильні висновки з побудови власної кар'єри. Окрім того, навчальні заклади не завжди зорієнтовані на підготовку молоді до визначення сфери зайнятості в суспільному виробництві. Так, середні школи не готують належним чином до вибору реалістичних шляхів майбутньої трудової діяльності. Учні часто отримують лише загальні теоретичні знання, що робить їх мало пристосованими до вирішення практичних завдань, з якими вони будуть стикатися на роботі. Молоді люди також відчувають нестачу специфічних для сучасності навичок, таких як співпраця, комунікації, критичне мислення, творчість і упор на потреби підприємства. Роботодавці, які не націлені на стратегічний та ефективний розвиток своєї фірми, не хочуть вкладати кошти у навчання молодих робітників, створювати їм умови для отримання навичок початкового рівня. На ринках праці, особливо в країнах, що розвиваються, є демографічна невідповідність між числом молодих людей, які шукають роботу, і рівнем регіональної економічної активності. При цьому, і це відмічає світова економічна наука, переходи до економічної незалежності молоді в дорослому житті стають все більш важкими і затяжним. Відмінні риси сучасних ринків праці молоді відображають структурні зміни у сфері зайнятості та підвищені вимоги до гнучкості робочої сили, вимоги до навичок, що змінюються, нові моделі міграції, поляризацію створених сімейних спадщин, тощо . 
          Невирішені проблеми працевлаштування та зростання рівня  безробіття молоді  мають серйозні  соціально-економічні  наслідки. Серед них-зниження рівня життя; поширення пасивних (утриманство), нерегламенто-ваних (тіньова зайнятість) і деструктивних (кримінал) моделей поведінки; спонукання до зовнішніх трудових міграцій; психологічні зміни (втрата мотивації до праці, зміна структури ціннісних орієнтацій і падіння престижності легальної зайнятості), що інколи призводить до втрати молоддю взагалі віри у життя. Оскільки саме молодь перебуває у репродук- тивному віці продовження роду, виконання цих звичайних людських функцій є можливим лише за умови гідного рівня життя молодої людини та впевненості у майбутньому, що прямо й безпосередньо залежить від наяв-ності у неї роботи. 
     Виходячи з зазначеного, потрібно відмітити, що, по-перше, в кожній країні необхідно посилити увагу до створення та реалізації обґрунтованих, комплексних програм щодо підготовки та працевлаштування молоді, по-друге, потрібно вивчати як вдалий, так і негативний досвід інших країн.