Роль Анрі Файоля в менеджменті

Роль Анрі Файоля в менеджменті

Анрі́ Файо́ль - французький гірничий інженер, теоретик і практик менеджменту, засновник адміністративної (класичної) школи управління. Файоль народився у 1841 році в передмісті Стамбула в Туреччині, де його батько керував будівництвом моста через бухту Золотий Ріг. В 1847 році його сім'я повернулася додому до Франції. Закінчивши Гірську школу Сент-Етьєн, він влаштувався на роботу в гірничодобувну компанію Compagnie de Commentry-Fourchambeau-Decazeville, в якій займав пост керівника.  Всього через кілька років після публікації Тейлором своєї теорії наукової організації праці, Файоль опублікував роботу «Загальне і промислове управління». У своїй книзі Файоль узагальнював напрацьовані ним схеми управління, створюючи логічно струнку систематичну теорію менеджменту.

Анрі Файоль, вважається «батьком наукового менеджменту». Об’єктом його інтересів стала організація в цілому, крім того, він вивчав і описував управлінську діяльність. Для обґрунтування класичного напрямку, у Анрі Файоля існували певні передумови у вигляді осмислення величезного особистого досвіду.

Функціонування будь-якої організації він зводив до наступних основних видів діяльності: технічної, тобто здійснення виробничого процесу; комерційної, що полягає в закупівлі всього необхідного для створення товарів і послуг і збуту готової продукції; фінансової, пов’язаної із залученням, збереженням і ефективним використанням коштів; бухгалтерської, що полягає в проведенні статистичних спостережень, інвентаризацій, складання балансів; адміністративної, покликаної впливати на працівників; функції захисту життя, особистості та власності людей.

Глибоко осмисливши закономірності функціонування організації, Анрі Файоль сформулював знамениті 14 принципів адміністративного управління, які зберігають своє значення і до сьогодні. Ось як вони звучать в його інтерпретації:

1) Поділ праці. Мета поділу праці – збільшувати обсяг і підвищувати якість виробництва при витраті тих же зусиль.

2) Влада – відповідальність. Влада – має право віддавати розпорядження та має силу, що змушує підкорятися. Влада пов’язана з відповідальністю, тобто санкції – нагороди або штрафи, які супроводжують її дії.

3) Дисципліна – це покора, старанність, манера тримати себе, зовнішні знаки поваги, проявлені відповідно до встановленого між підприємством і його службовцями угодою. Стан дисципліни цілком залежить від його керівників.

4) Єдність розпорядження. Службовцю надає накази один начальник … Ні в одному з випадків не буває пристосування соціального організму до дуалізму розпорядження.

5) Єдність керівництва. Тобто, один керівник і одна програма для сукупності операцій, що мають одну і ту саму мету.

6) Підпорядкування приватних інтересів загальним. Цей принцип говорить, що на підприємстві інтереси службовців, або групи службовців, не повинні ставати вище інтересів підприємства.