Віктор Михайлович Глушков та його вклад у розвиток кібернетики в Україні

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ Й ОСВІТИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Домашнє завдання на тему:

«Віктор Михайлович Глушков та його вклад у розвиток

кібернетики в Україні»

Виконала студентка І курсу ТУ- 115

Блажевич Аніта Романівна  

        Київ - 2018

План

Вступ                3

1.Життєпис В.М. Глушкова                4

2.Боротьба з хворобою                7

3.Діяльність у сфері кібернетики                8

Висновки                10

Список використаної літератури                11

                                                    Вступ

Починаючи з 50-х років, поряд з фізикою, хімією і біологією все зростаюче значення і вплив на розвиток науки і всього укладу нашого життя почала надавати кібернетика. Кібернетика стає найважливішим фактором науково-технічної революції на вищих етапах її розвитку. Кібернетика виникла на стику багатьох областей знання математики, логіки, семіотики, біології та соціології. Узагальнюючий характер кібернетичних ідей і методів зближує науку про управління, якою є кібернетика, з філософією.

Один з найгеніальніших, талановитих і видатних людей XX століття, вчений і мислитель, який має право стояти поруч з такими особистостями як Ейнштейн, Тьюринг, «цар радянської кібернетики» - Глушков Віктор Михайлович.

Перша в світі «Енциклопедії кібернетики» була підготовлена ​​за ініціативою Глушкова. Його талант - дивитися глибше і далі, відкрив перед ним розуміння того, наскільки важливу роль в житті суспільства відіграватиме обчислювальна техніка, він чітко усвідомлював перспективи і масштабність її застосування. Уже в той час його не покидала думка про створення штучного інтелекту. Математика, кібернетика, конструювання комп'ютерів, інформатика - все це сміливо можна пов'язати з ім'ям Віктора Михайловича.

                    1.  Життєпис В.М. Глушкова

В

іктор Михайлович Глушков народився 24 серпня 1923 р.у Ростові-на-Дону в родині гірничого інженера. У 1929 році сім'я переїжджає в м. Шахти, де в червні 1941 р. Віктор Глушков із золотою медаллю закінчив середню школу №1. Він був справжнім відмінником. Перед ним відкривався широкий творчий простір. І яку б спеціальність він для себе не вибрав, всюди був би першим, тому що виховав у себе вміння наполегливо працювати самостійно, віру в свої сили, здатність вирішувати складні задачі. Віктор збирався вступати на фізичний факультет Московського університету, але 22 червня 1941 р. почалась війна. Він відразу подав заяву до артучилища, але через дуже поганий зір його не прийняли. Вступив до Ростовського університету. Восени 1941 та навесні 1942 рр., будучи першокурсником, рив окопи й протитанкові рови. Але і тут в хвилини відпочинку виймав з кишені й відкривав довідник з математики, вивчав нові розділи. [pic 1]

[pic 2]

У 1942 р., після другого взяття Ростова німцями Віктор Михайлович разом з матір'ю опиняється в окупованих Шахтах. Велика Вітчизняна стала найважчим випробуванням для мільйонів радянських людей, а для В. М. Глушкова, як і для багатьох інших, війна спричинила особисту трагедію: фашисти розстріляли його матір як депутата міськради. Восени 1943 р. Глушков вступив на теплотехнічний факультет у Новочеркаський індустріальний інститут. Учитися було нелегко. Приходилося паралельно заробляти собі на життя. Віктор Михайлович згадував, що спочатку він розвантажував вагони на станції, а влітку влаштувався на роботу.Але, проучившись чотири роки, Віктор Михайлович зрозумів, що його не так цікавить теплофізика, як науки математичного профілю. У 1947 р. він вступає на 5 курс фізико-математичного факультету Ростовського університету, для чого здає всю академрізницю за 4 роки – 34 іспити на відмінно. Іноді по 5-6 предметів у день. Наступного року Віктор Михайлович паралельно закінчує обидва вузи й одержує дипломи про вищу технічну та вищу математичну освіту. В грудні 1955 р. в Московському університеті Віктор Михайлович захищає докторську дисертацію на тему «Топологічні локально-нильпотентні групи», де на основі побудованої ним теорії бікомпактних груп вирішив узагальнену п'яту з 23 найбільш значимих і складних математичних проблем німецького математика Давида Гільберта. Після захисту вченого відразу ж вибрали членом Московського математичного товариства. [1].