Висвітлення діяльності Верховної Ради у державних і приватних друкованих ЗМІ

Висвітлення діяльності Верховної Ради у державних і приватних друкованих ЗМІ

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти розгляду державних і приватних ЗМІ

1.1 Місце засобів масової інформації у єдиному інформаційному просторі та їх правове регулювання в Україні

1.2 Засоби масової інформації і державна інформаційна політика. Нормативно-правова організація інформаційних відносин

1.3 Перспективи розвитку законодавства щодо засобів масової інформації в Україні

Висновок до розділу 1

Розділ 2. Висвітлення діяльності Верховної Ради у державних і приватних друкованих ЗМІ

2.1 Порядок висвітлення діяльності депутата у державних і приватних друкованих ЗМІ

2.2 Порядок висвітлення діяльності Верховної Ради у державних і приватних друкованих ЗМІ

2.3. Діяльність Верховної Ради у дзеркалі державних і приватних друкованих ЗМІ

Висновок до розділу 2

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Актуальність теми. 1 січня 2016 року в Україні розпочався процес реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ. Знаменною подією, яка дала старт зазначеним змінам, стало прийняття Верховною Радою України 24 грудня 2015 року відповідного Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».

Цей закон спрямований на те, що б «приватизувати» державні та комунальні друковані засоби масової інформації. Адже їх, за різними підрахунками, налічувалося понад 5501 (6872). Невипадково процес реформування ще називають роздержавленням. Багато експертів звертало увагу на те, що зазначений спадок радянського минулого дозволяв державним та місцевим органам влади здійснювати контроль над засобами масової інформації та їх інформаційною продукцією. Це містило певну загрозу для свободи слова. За таких умов реформування друкованих ЗМІ та приведення їх роботи у відповідність до європейських стандартів у галузі свободи слова набуло актуальності.

Варто відзначити, що переважна більшість редакторів видань та журналістів позитивно сприйняли цю реформу й одразу «включились» у процес перетворень. Майже половина газет і журналів виявила бажання провести роздержавлення вже в першому етапі.

Проте з такою ж швидкістю почали виникати і проблеми. В законодавчому регулюванні механізму реформування виявилось багато «білих плям» та неузгодженостей. Та й, зрештою, брак необхідного досвіду також давався взнаки. Як наслідок, процес реформування дещо пригальмувався. Навіть ті, хто хотів провести необхідні зміни у першій хвилі, сповільнили свій рух до перетворень. Усе більше відчувалася необхідність у наданні настанов та рекомендацій щодо того, як на практиці розв’язувати складні питання, пов’язані з реформуванням, як оформити необхідні документи, як вирішити судові спори тощо. Потреба існує і в наданні зразків документів, які можуть спростити проходження всіх етапів роздержавлення.

Аналіз останніх публікацій свідчить, що різні аспекти функціонування ЗМІ в суспільстві розглядаються в дослідженнях як вітчизняних, так і зарубіжних науковців. Зокрема, питанням взаємодії влади і засобів масової інформації присвячені праці В.Здоровеги, О.Копиленка, В.Лизанчука, В.Миронченка, А.Москаленка, Г.Почепцова, В.Різуна, А.Чічановського, В.Шкляра, В.Воробйова, Т.Добросколонської, К.Маркелова, Л.Мухамедової, В.Попова та ін. Проблеми формування і реалізації сучасної державної інформаційної політики досліджують О.Гриценко, Г.Почепцов, С.Чукут, В.Шкляр тощо. Вивченню проблем інформаційної безпеки значну увагу приділяють О.Бєлов, С.Сьомін, В.Бондаренко, Г.Перепелиця, О.Литвиненко та ін.

Віддаючи належне науковій і практичній значущості розглянутих наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених, слід, однак, зауважити, що серед невирішених частин проблеми залишається дослідження механізмів впливу ЗМІ на формування української національної свідомості як важливого чинника державотворчих процесів в Україні, що й обумовлює зацікавленість зазначеною проблематикою.

Об'єктом дослідження є державні і приватні друкованих ЗМІ.

Предмет дослідження: висвітлення діяльності Верховної Ради у державних і приватних друкованих ЗМІ