Система застосування добрив

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ і ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

АГРОБІОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра агрохіміїта якості продукції рослинництва ім. О.І.Душечкіна

КУРСОВА  РОБОТА

З дисципліни «Агрохімія» на тему:

«Система застосування добрив»

Спеціальність 201 «Агрономія»

Виконав, студент 3 курсу 5 групи

Гуменний Іван Васильович

Перевірила, кандидат с-г н, доцент

Бикіна Н. М.

КИЇВ – 2021

        Зміст

        Вступ

1. Характеристика господарства……………………………………………….5с
2. Нагромадження зберігання та використання органічних і мінеральних добрив за минулий рік…………………………………………………………...8с
3. Баланс головних елементів живлення і гумусу в землеробстві господарства……………………………………………………………………..9с
4. Система удобрення культур у сівозмінах…………………………………15с
5. Висновки пропозиції………………………………………………………..16с
6. Список використаної літератури…………………………………………...17с

Вступ

Агрохімія — галузь науки, яка вивчає кругообіг речовин у системі «ґрунт — рослина — добрива», а також їхній вплив на якість сільськогосподарської продукції та проблеми охорони довкілля в зоні ведення аграрного сектора. Агрохімічні дослідження стосуються питань відтворення родючості ґрунтів, високоефективного використання мінеральних, органічних добрив, мікроелементів на фоні інших засобів хімізації, вивчення агрохімічної, економічної, енергетичної й екологічної ефективності добрив, їхніх фізико-хімічних та агрохімічних властивостей, організації системи хімізації галузей АПК та управління агроценозами.

Система застосуваня мінеральних та органічних добрив є одною з частин Агрохімії, та застосування добрив у сільськогосподарському виробництві. Система добрив – багаторічний план застосування добрив у сівозміні з урахуванням родючості ґрунту, біологічних особливостей рослин, складу і властивостей добрив. Сучасні рівені виробництва і використання органічних та мінеральних добрив, мікроелементів вимагає застосування їх відповідно до встановленої системи удобрення культур у сівозміні та екологічних норм.

Система удобрення грунтів є складовою частиною організаційно-господарських та агротехнічних заходів, спрямованих на ефективне використання засобів хімізації. Вона являє собою план використання органічних і мінеральних добрив, який складають на ротацію сівозміни з урахуванням норм, доз і способів використання добрив, засобів хімічної меліорації в конкретних ґрунтовокліматичних умовах для одержання сталого запланованого врожаю високої якості, підвищення родючості ґрунту з урахуванням охорони навколишнього середовища та збереження екологічної безпеки.

 Вирішення проблем, зв'язаних з збереженням і підвищенням родючості грунтів, вимагає постійного вдосконалення системи ведення сiльського господарства, технологічних процесiв ефективного застосування заходів ітенсифiкацiї землеробства, серед яких з найважливіших місць займають внесення добрив.

   Адаптивні системи землеробства, що розробляються та грунтуються на широкому використанні добрив і сидератів, впровадженні симбіотичних та асоціативних систем, дають змогу вирощувати екологічно чисту продукцiю. В той же час вирішення завдання пiдвищення врожайності та якості продукції буде здiйснюватися за допомогою інтенсифiкацiї землеробства, одним iх основних чинників якого є застосування мінеральних добрив. При цьому головним завданням  є пiдвищення їх ефективності в результаті переходу від застосування окремих прийомів  удобрения  певних культур до раціональної системи застосування добрив у сівозміні для нарощування потенцiйної родючості екологічної стійкості грунтового покриву.