Спрощення та гармонізація митних процедур

Тема 2: Спрощення та гармонізація митних процедур

1. Основні положення міжнародної конвенції «Про спрощення та гармонізацію митних процедур» (конвенція Кіото)

Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур :

-була розроблена егідою Ради Митного Співробітництва 18 травня 1973 року у Кіото.

-набула чинності 25 вересня 1974 року

-Доопрацьована та схвалена ВМО в 1199 році

ВРУ ухвалила рішення про приєднання України до Конвенції у 2006 році.

Загальний принцип Кіотської конвенції полягає у сприянні розвитку зовн торгівлі без шкоди для ефективного МК.

Згідно з Конвенцією спрощення і гармонізація можуть бути досягнуті завдяки застосуванню таких принципів:

1.Зд програм, спрямованих на постійне удосконал та підвищ ефективності митних правил та процедур

2.Застосування митних процедур та правил є передбачуваним, послідовним, прозорим

3. Надання заінтересованим сторонам усієї необхідної ін.-ї щодо законів, НД та адміністратив актів з митного регул, митних правил та процедур

4.Затвердження сучасних методів роботи, таких як система аналізу ризиків й методів контролю

5.Співробітництво з ін..нац органами влади, митними службами ін.. держав

6.Впровадження відповідних міжнародних стандартів

Структура Кіотської конвенції:-основна частина (преамбула та 5 глав)-загальний(генеральний додаток (10 розділів)-спеціальні додатки (  9 додатків)

Кожен з Додатків супроводжується Рекомендаціями, що не є обов*язковими!

Стандартне правило (застосування визнається необхідним для спрощення і гармонізації митних правил і процедур), стандартне правило з перехідним терміном (положення Заг додатку, для застосування допускається більш тривалий час), рекомендоване правило (положення Спец додатку, сприяє досягненню спрощення і гармонізації митних правил і процедур, можливо більш широке застосування якого вважається бажаним)

У Загальному додатку розглянуто такі питання: МО та ін. мині формальності; мито, податки, порядок їх обчислення і справляння; овернення платежів;гарантії; МК; застосування ІТ; ін.-я заг х-ру; відносини між митною службою і третіми особами; рішення та припинення митної служби; порядок оскарження рішень митних органів з питань х компетенції

Правила Загального додатку: - не є нормами прямої дії; це стандарти сформульовані для того, щоб бути трансформовіні в нац.. законодавство; державі дається термін для приведення власного законодавства у відповідність зі стандартами Генерального додатка до конвенції.

Стандартні додатки регулюють митні процедури, митні режими, встановлюють правила МК.

1. Стандартні правила МО та ін. митних формальностей

Розділ 3 «МО та ін. митні формальності» Загального додатку містить 9 підрозділів, які визначають основні правила зд МО за декларацією:

-компетентні митні органи

- декларант

-декларація на товари; - подача, реєстрація та перевірка деклараці; - спец процедури для уповноважених осб; - перевірка тов; - помилки;  - випуск тов.; - відмовлення або знищення.

Компетентні митні органи. Митна служба визначає митні органи, в яких можуть пред*являтися товари або може зд їх МО.

Декларант. - Будь-яка особа, яка має право розпоряджатися товарами, має право виступати декларантом. – Декларант несе відповідальність перед митною службою за достовірність даних представлених у Мд, а також за сплату мита і податків. – Перед подачею екларації на товари декларанту дозволяється зд огляд тов., брати зразки/проби.

Декларація. Митна служба обмежує перелік даних в декларації лише тими, які визнані необхідними для: цілей нарахув та стягн мит і податків, формування статистики; застосув митн законодавства..