Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми

м. Київ – 2021

План курсової роботи

Вступ        3

РОЗДІЛ 1. Розвиток та становлення законодавства про кримінальну відповідальність за торгівлю людьми.        4

1.1. Історико-правовий аналіз кримінального законодавства про відповідальність за торгівлю людьми.        4

1.2. Соціальна обумовленість кримінальної відповідальності за торгівлю людьми.        7

РОЗДІЛ 2. Торгівля людьми. Об’єктивні ознаки кримінального правопорушення.        8

2.1. Торгівля людьми - об’єкт кримінального правопорушення.        8

2.2. Торгівля людьми: особливості об’єктивної сторони кримінального правопорушення.        9

3.1. Торгівля людьми: суб’єкт кримінального правопорушення.        11

3.2. Торгівля  людьми: характеристика суб’єктивної сторони кримінального правопорушення.        12

Розділ 4. Характеристика кваліфікуючих та особливо кваліфікуючих ознак торгівлі людьми, передбачених статтею 149 КК України        15

4.1. Характеристика кваліфікуючих ознак торгівлі людьми        15

4.2. Характеристика особливо кваліфікуючих ознак торгівлі людьми        17

Висновок        18

Список використаних джерел та літератури        19

Вступ

У сучасному світі торгівля людьми є одним з найгрубіших і масових порушень прав і свобод людини. Глобалізація у світовому масштабі, зростаюча взаємозалежність і взаємопов'язаність держав, нерівномірність соціально-економічного розвитку окремих регіонів світу викликали небачене досі поширення в кінці XX ст. такого ганебного і антигуманного явища, як торгівля людьми.

За неофіційними даними в світі близько 4 млн. чоловік щорічно переправляються через кордони держав для використання в підневільній праці. В сучасну работоргівлю втягуються навіть ті  держави, які уникнули рабовласницького періоду у своїй історії. Якщо протягом XIX століття з Азії та Африки було вивезено 12 млн. рабів, то протягом останніх 30 років ХХ ст. тільки азіатських дівчат та жінок до Європи з метою експлуатації в підневільній праці було переправлено 13 млн.

Для України торгівля людьми в її сучасному розумінні виникла в кінці ХХ ст., особливо після розпаду СРСР. Сукупність соціально-економічних умов, специфіка географічного положення та справжній "хаос" на українських кордонах призвели до того, що Україна перетворилася на країну-донора і країну-транзит "живого товару". Особливо загрозливих форм набула торгівля жінками та дітьми.

За інформацією Міжнародної організації з міграції, за останні роки близько 400 000 українців виїхали за кордон з метою працевлаштування, з яких понад 100 000 жінок потрапили в секс-індустрію країн-реципієнтів.

Торгівля людьми, зокрема жінками та дітьми - це добре організований транснаціональний злочинний бізнес, тісно пов'язаний з такими явищами, як проституція, наркоманія та порно індустрія.

Для України проблема торгівлі дітьми фактично почалася з масового незаконного усиновлення українських дітей іноземними громадянами у дев’яностих роках минулого століття. Як було встановлено спеціальною слідчою комісією Верховної Ради України, ці дії носили характер завуальованої торгівлі неповнолітніми.

Проблема полягає в тому, що розслідування і виявлення таких   кримінальних правопорушень практично неможливе. Транснаціональна злочинність виробила механізм здійснення торгівлі людьми, при якому прослідкувати рух "живого товару" надзвичайно важко. Крім цього, існує високий рівень пасивності серед правоохоронних органів нашої держави, який явно не сприяє боротьбі з работоргівлею.

Так, протягом 2019 року Мінсоцполітики встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми для 185 громадян. Серед осіб, для яких встановлено зазначений статус, зокрема: 53 жінки, 119 чоловіків та 13 дітей.