Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб

Хмельницький 2022

ЗМІСТ

1. ВСТУП……………………………………………………………………...3

2. РОЗДІЛ 1.1 Загальні положення кримінального провадження щодо окремої категорії осіб……………………………………………………..8

3. РОЗДІЛ 1.2 Особливості проведення процесуальних дій щодо окремої категорії осіб……………………………………………………11

4. РОЗДІЛ 2.1 Кримінальне провадження щодо адвоката: проблема гарантій діяльності…………………………………………………….16

5. РОЗДІЛ 2.2 Проблеми законодавства………………………………...20

6. Використані джерела……………………………………………………23

ВСТУП

Коли йдеться про кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб, то в кримінально-процесуальній науці вживається поняття імунітету.

У чинному кримінально-процесуальному законодавстві України офіційно закріпленого терміна «імунітет» немає, але він давно використовується науковцями та практиками, часто зустрічається в юридичній літературі.

Термін «імунітет» як такий має принаймні два значення: медико-біологічне та власне юридичне. Походить від латинського immunitas (immunitatis), що означає свобода від чогось недоторканність незалежність. У біології та медицині під імунітетом розуміють несприйнятливість організму до патогенів або певних отрут.

Аналіз розвитку та становлення інституту депутатської недоторканності дає підстави стверджувати про існування двох моделей інституту депутатської недоторканності. Один із них розпочато в Англії, а другий – у Франції. Слід зазначити, що в колишньому Радянському Союзі, а в наш час у незалежній Україні фактично була запозичена французька модель депутатської недоторканності.

ХХ століття в українській правовій думці характеризується активним дослідженням проблеми імунітету. Якщо говорити про сучасну депутатську недоторканність в Україні, то слід згадати Конституцію УРСР від 5 грудня 1936 року. Яку часто називають сталінською. Самі положення ст. 52 зазначеного акта, яка передбачала, що депутат Верховної Ради СРСР не може бути притягнутий до суду або заарештований без згоди Верховної Ради СРСР, у період між сесіями без згоди Президії Верховного. Рад УРСР, є історичним прикладом сучасної депутатської недоторканності вже в незалежній Україні. І саме норма про згоду на притягнення до кримінальної відповідальності є тим каменем спотикання, навколо якого досі точаться суперечки.

Імунітетом часто називають непідсудність іноземної держави судам іншої держави а також винятки з юрисдикції акредитуючої держави. по відношенню до представництв і громадян які виконують спеціальні обов'язки від імені іноземних держав а також органи та посадові особи міжнародних організацій. Йдеться про імунітет від юрисдикції, який використовується іноземними державами, щодо дій, вчинених при здійсненні публічної влади.

У сучасній юридичній науці досить поширеним є визначення імунітету, як права особи або винятку із загальних правил щодо звільнення від певного обов'язку, чи покарання. На думку В.Г. Даева під імунітетом у кримінальному провадженні слід розуміти, по-перше, звільнення певних осіб від виконання певних процесуальних обов’язків, по-друге, встановлення для деяких категорій осіб спеціальних гарантій, обґрунтованості застосування до них заходів процесуального примусу або притягнення до відповідальності.

«Додатковими гарантіями недоторканності та невідповідальності особи виступають імунітети, — пише В.І. Руднєва, які означають, що будь-яка особа має більший обсяг, чи рівень імунітету та непритягнення до кримінальної відповідальності порівняно з іншими особами».

Окрім представництв і представництв іноземних держав,