Коментар у журналістиці

.План

Вступ

1. Коментар у журналістиці

1. Коментар як аналітичний жанр
2. Побудова коментаря

2.

Висновок

Джерела

1. Коментар у журналістиці

Коментар може бути, як і інтерв'ю, методом так і жанром журналістики. Як метод коментар застосовується у всіх формах публікацій: у замітці - у вигляді цитованих виразів чужої думки або різних приміток; у кореспонденції, статті, нарисі, огляді, рецензії - у формах авторської інтерпретації предмета відображення, у вигляді заключної думки, висновку. Метод коментування може бути покладено основою, наприклад, газетної лінії, телепередачі, або радіопередачі. Це виявляється в тому, що різні публікації, розташовані на ній, взаємно коментують одна одну.

1.1 Коментар як аналітичний жанр

Для позначення самостійного жанру журналістики слово "коментар" стало застосовуватися у нашому столітті. Публікації, що підходять для цього визначення, "коментували" (пояснювали, обговорювали, роз'яснювали) важливі події.  В даний час в ансамблі основних журналістських форм коментар займає своє важливе місце. З його допомогою автор висловлює ставлення до актуальних подій, формулює пов'язані з ними завдання та проблеми у формі стисненого аналізу недоліків або досягнень, а також висловлює їх оцінку, прогноз розвитку тощо. Коментар відрізняється від інформаційних жанрів саме наявністю аналізу. Від статті, огляду та інших аналітичних жанрів коментар відрізняється тим, що в ньому зазвичай аналізується якесь явище, вже відоме аудиторії, і в цьому аналізі переважає ставлення до предмета відображення.

 Як жанр коментар викристалізувався в другій половині дев'ятнадцятого - початку двадцятого століття з поширеного тоді короткого аналітичного повідомлення типу кореспонденції. Цей процес протікав паралельно з утворенням різних жанрів інформації у її сьогоднішньому розумінні. І коментар, і інформаційні жанри були і залишаються високооперативними жанрами, що відображають щоденні події і навіть випереджають їх.  

Сучасний коментар має такі цілі:

• звертати увагу аудиторії на важливі нові факти, що виходять на перший план життя, оцінювати їх;
• ставити коментовану подію у зв'язку з іншими, виявляти причини цієї події;
• формулювати прогноз розвитку коментованої події;
• обґрунтовувати, як правило, за допомогою прикладів, необхідні способи поведінки або розв'язання задач.

 Слід підкреслити, що коментар є не тільки реакцією на нові явища. У коментарі активно описуються проблеми, обговорюються актуальні факти. Коментарі можуть бути превентивними, що передбачають події, які готують суспільство до їхньої неминучості.

 Функції жанру коментаря нерозривно пов'язані з його предметом. Питання предмета коментаря не слід відносити до академічних — воно виникає з повсякденної журналістської практики. Визначення мети майбутнього виступу передбачає чіткість у визначенні його предмета. Коментар розповідає про взаємозв'язки виявленого предмета - питання, що вирішуються з його допомогою, націлені на пізнання суті явищ, на оперативне вирішення завдань, спонукання до дії.

 Нескінченна різноманітність конкретних коментованих проблем може бути великою мірою охоплено низкою типових питань, зведених у групи:

• про особливості або нові якості факту, його цінність;
• про причини, умови, передумови існування фактів;  це пов'язано з питаннями про прецеденти, паралелі;
• про цілі, мотиви, плани дій учасників коментованої події (факту);
• про порядок розвитку коментованого явища;
• про тенденції, закономірності розвитку суспільства, що виявляються у коментованому факті, про протиріччя всередині цього факту;
• про завдання, що випливають із коментованого факту, про шляхи та методи їх вирішення у конкретній ситуації;  про достовірність коментованих фактів.

 Аналогічно відомим питанням, властивим інформаційному повідомленню: "що?", "де?", "коли?", "як?", коментарю притаманні питання: "що дійсно?”, "хто дійсно?”, "за яких обставин?”  "чому?".

1.3 Побудова коментаря

 Першим кроком при підготовці коментаря, як і під час підготовки будь-якого іншого матеріалу, є вибір мети. Тому автор має чітко відповісти собі на запитання:

• Яке явище я хочу висвітлити?
• Що я маю розповісти читачеві, яке знання дати йому?
• Які почуття у нього пробудити?
• Які знання, уявлення про предмет майбутнього виступу в мене вже є?
• Які можуть виникнути заперечення у мого опонента? Як їх врахувати у публікації?

 Чим ясніше задум автора, тим точніше його рішення щодо постановки певних питань, на які треба відповісти. Чим ясніше мета і постановка питань, тим цілеспрямованіше збирається інформація, тим глибше продумуються зв'язки предмета, тим легше і впевненіше пишеться матеріал.